Публікації усноісторичних джерел з проблеми Голодомору в Україні (1932–1933): археографічний вимір

Анотація

Незважаючи на величезний масив опублікованих збірок усноісторичних джерел з Голодомору, мало уваги приділялося саме археографічному аспектові введення до наукового обігу цього типу історичних джерел. Дослідники переважно звертались до змісту таких джерел. Увага ж упорядників видань усноісторичних джерел з голоду була прикута до постаті інтерв’юерів, проблем записування наративів тощо. Авторка на основі багаторічної роботи з усноісторичними джерелами пропонує десять груп чинників, які впливають на кінцевий продукт – публікацію збірки свідчень очевидців Голодомору. Зазначені групи умовно поділено на три рубрики. Умовно – бо ці аспекти взаємопов’язані, однак для кращого представлення проблеми були вирішено виокремити три блоки.

До першої рубрики віднесено проблеми, пов’язані безпосередньо з виданнями: відсутність єдиного методичного центру та єдиних прийнятих рекомендацій, що в свою чергу спричинене економічними обставинами та кризою гуманітаристики в 1990-ті рр. Виходячи з двоєдиної сутності усноісторичного джерела, авторка запропонувала наступні другу і третю рубрики. Друга пов’язана з постаттю респондента (час запису – за умов відходу покоління та травматичністю досвіду проживання Голодомору). Остання третя рубрика розглядає проблеми археографії видань усноісторичних джерел крізь призму постаті інтерв’юера (фаховість; повнота даних легенди, зокрема, місцеперебування свідка у момент голоду; географічна диспропорція записування усної історії; розпорошення місць архівного зберігання усноісторичних джерел (у разі їхнього передавання на зберігання взагалі); відсутність таких даних для низки колекцій усноісторичних джерел).

Наведена специфіка археографічної культури публікації усноісторичних джерел може бути використана при подальших підготовках видань збірок таких документів та зможе покращити їхню якість та розширити джерельну базу історичної науки. Нарешті, авторка зробила вибірку колекцій опублікованих усноісторичних джерел з Голодомору. Спираючись на виокремлені десять факторів, проведено аналіз рівня археографічної культури видань і запропоновано дві збірки, які, порівняно з іншими, змогли максимально наповнити легенди до опублікованих джерел та подати науковий апарат.

Ключові слова: Голодомор, усноісторичні джерела Голодомору, збірки свідчень, археографія, інтерв’юер, респондент.