“Столичне місто”: Львів як місце проведення сеймиків і з’їздів у 1648–1651 роках

Oleksiy Vinnychenko

Анотація


Шляхта, яка зібралась на сеймик до Львова, у прийнятій 26 травня 1651 р. постанові назвала Львів “столичним містом”. Це був перший випадок, коли в сеймиковій документації Руського воєводства задекларовано столичний статус цього воєводського центра, хоча учасники генерального сеймика у Вишні неодноразово (і ще від часів першого в історії Речі Посполитої безкоролів’я) згадували Львів у своїх ухвалах, задовольняючи прохання міщан або намагаючись втручатися в міське життя. У документах генерального (вишенського) сеймика Руського воєводства, на матеріалах яких простежується бачення Львова місцевою шляхтою, ухвали щодо цього міста стосуються конфліктів між шляхтою і містом, регламентування різних аспектів його життя, розгляду і підтримки різного роду скарг з боку та проти міщан. Найчастіше ж в очах шляхти Львів виступає як місце, де розміщувалися публічні установи та відбувалися найрізноманітніші публічні чинності. Цілеспрямованої політики учасників вишенського сеймика щодо міста не існувало: втручання шляхти в міські справи мало епізодичний характер і було результатом прохань чи скарг, з якими зверталися магістрат, певні групи міського суспільства або окремі особи.

Події середини XVII ст. вплинули на сприйняття місцевою шляхтою Львова як головного міста Руського воєводства. Облога 1648 р., нехай і витримана містом, унаочнила ймовірність його втрати та викликала турботу про його обороноздатність. Воєнні дії зумовили необхідність проводити різноманітні публічні чинності в добре захищеному місці – такому, яким був Львів, тому тут частіше починають збиратися сеймики та з’їзди. Численна присутність в цей час у місті шляхти з інших воєводств, навіть проведення нею тут своїх сеймикових зібрань (зокрема сеймик Брацлавського воєводства 9 вересня 1649 р., коли були обрані чотири посли на сейм: брацлавський земський суддя Максиміліан Очесальський, київський підстолій Міхал Аксак, брацлавський підстолій Станіслав Жевуський і пан Корицький), мусила кристалізувати у свідомості шляхти Руського воєводства трактування Львова як “свого” “столичного” міста. Фактично пертурбації воєнного часу актуалізували питання про статус міста – “столичний” чи “прикордонний”, тобто війна стала своєрідним каталізатором суспільно-політичних процесів та свідомісних змін.

Ключові слова: місто Львів, шляхта, сеймики, столиця, Руське воєводство, Брацлавське воєводство.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/his.2022.54.11604

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.