Волинське містечко Горохів у XV ‒ першій половині XVII ст. (штрихи до історії)

Анотація

Прослідковано витоки міського статусу Горохова та шлях потрапляння його до володінь князів Сангушків, а у подальшому до Кіліяна Вільгорського. Показано механізм залюднення міста та його межі. Незначна чисельність населення Горохова дозволяє класифікувати його як мале місто (містечко). Горохів мав замок, а укріплення міста було дерев’яно-земляним. Місто мало дві брами, а основна маса будівель була дерев’яною. Дещо кращі будинки знаходилися на ринку, де була ратуша. Серед культових споруд Горохова фіксуються: церква, костел, синагога. У місті діяв єзуїтський колегіум. Міське самоврядування забезпечувалося привілеєм на маґдебурзьке право (1600 р.). Чисельність райців та лавників була традиційною для волинських міст. Розкрито значення торгів та ярмарків у економічному житті Горохова. З’ясовано, що місто неодноразово віддавалося в оренду та заставу. Проаналізовано непрості стосунки міщан із шляхтою. Соціально-економічний рівень розвитку Горохова в поєднанні з освітніми і культовими спорудами у місті робили його певним центром для оточуючої його округи.

Ключові слова: Волинь, Горохів, Сангушки, маґдебурзьке право, міщани.