ПРОФІЛЬНІ ДЕГРАДАЦІЇ ЧОРНОЗЕМІВ ОПІДЗОЛЕНИХ МАЛОГО ПОЛІССЯ

Анотація

Викладено результати досліджень профільної деградації чорноземів опідзолених (Chernozems Chernic) Малого Полісся. Проаналізовано причини і наслідки цього небезпечного природно-антропогенного явища, яке призводить до зміни габітусу ґрунтів, втрат ґрунтової маси і гумусу, погіршення загальних фізичних властивостей і структурно-агрегатного складу, зниження родючості ґрунтів та нерентабельності землеробства. При вивченні профільної деградації чорноземів опідзолених використано такі методи: порівняльно-географічний, порівняльно-профільний, ґрунтових катен, аналітичний, статистичний. Польові дослідження проводили у післявегетаційний період.

За результатами досліджень, потужність профілю слабоеродованих чорноземів опідзолених, порівняно з нееродованими відмінами, зменшилась на 17,0–35,5 % від еталона, що відповідає задовільному і передкризовому стану; у середньоеродованих ґрунтів – на 32,2–63,4 %, ступінь деградації оцінено як передкризовий, кризовий і катастрофічний. У сильноеродованих відмінах потужність ґрунтової товщі зменшилась на 47,8–74,9 %, що засвідчує високий і надто високий (кризовий) рівень профільної деградації. Ерозійні втрати ґрунту, порівняно з еталоном, у чорноземах опідзолених слабозмитих становлять 1245,0–3744,6 т/га, середньозмитих – 6762,4–8321,0 т/га, у сильнозмитих – 8874,0–11595,0 т/га. З’ясовано, що з одного гектара чорноземів опідзолених слабозмитих унаслідок процесів водної ерозії у середньому винесено 39,47–118,70 т гумусу, середньозмитих – 214,36–237,98 т, сильнозмитих – 240,49–267,84 т. Середньорічні втрати гумусу сягають від 0,23–0,68 т/га у слабозмитих відмінах до 1,37–1,53 т/га – у сильноеродованих чорноземах опідзолених. Ерозійні процеси спричиняють погіршення фізичних властивостей ґрунтів. Залучення в оранку щільних і малогумусних підорних горизонтів зумовлює ущільнення ґрунтів і погіршення структури. Мінімізація профільної деградації чорноземів опідзолених Малого Полісся можлива за умов застосування системи протиерозійних заходів, передусім консервації сильноеродованих земель, впровадження ґрунтозахисних прийомів обробітку ґрунту, оптимізації структури посівних площ, виключення просапних культур на схилах крутістю понад 3°, консолідації дрібних ділянок у масиви більшої площі. Необхідно також запровадити систему базового і кризового моніторингів за станом еродованих земель.