ОСОБЛИВОСТІ КІНЕТИКИ ДЕГРАДАЦІЇ ТЕМНО-СІРИХ
ОПІДЗОЛЕНИХ ҐРУНТІВ ЛЬВІВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ

Oksana Bonishko

Анотація


Досліджено кінетику механічної, водної деградації та дефляції темно-сірого опідзоленого
ґрунту Львівського Розточчя. За рівнянням швидкості цих процесів визначено їх константу та
порядок реакцій: для дефляції (V=4,0645·C0,8625), водної деградації (V=0,2829·С0,7559), механічної
деградації (V=0,7363·С1,5173). Процеси дезагрегації ґрунтових частинок за водної та вітрової
деградації темно-сірого опідзоленого ґрунту відбуваються як односторонні реакції першого
порядку. Однак механічна деградація у ґрунті – складніший гетерогенний процес (порядок
реакції 1,5), у якому утворення ядер (частинок розміром < 0,25 мм) на поверхні ґрунтового
агрегату в декілька стадій сприяє зниженню протиерозійної стійкості. З’ясовано, що за
механічної деградації темно-сірого опідзоленого ґрунту рівноважний стан досягається через
2–3 хв, за дефляції – через 10 хв дії вітру зі швидкістю 2,2 м/с, за водної деградації – через
12 хв, коли частки мікроагрегатів рівні 25 %, 16 % та 2 %, відповідно. Отже, темно-сірі
опідзолені ґрунти виявляють нижчу здатність до водної деформації, ніж до дефляції, що
узгоджується легкоглинистим гранулометричним складом, брилуватістю. По-перше, це
обумовлено найповільнішою реакцією серед зазначених процесів. По-друге, розчинення
ґрунтових агрегатів визначається товщиною, площею перерізу дифузного шару та коефіцієнтом
дифузії.
Ключові слова: деградація, кінетика, макро- і мікроагрегати, константа
рівноваги.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2017.51.8736

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — некомерційна — без похідних 4.0 міжнародна 

Ліцензія Creative Commons