РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ГІРСЬКО-ЛУЧНО-БУРОЗЕМНИХ ҐРУНТІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА ПРОЦЕСИ ЙОГО ТРАНСФОРМАЦІЇ
Анотація
Досліджено особливості валового хімічного складу гірсько-лучно-буроземних та антропогенно змінених ґрунтів Свидовецького масиву Українських Карпат. Визначено співвідношення вмісту оксидів найважливіших хімічних елементів мінеральної частини гірсько- лучно-буроземних ґрунтів та ґрунтотворних порід.
Встановлено основні трансформаційніпроцеси мінеральної частини досліджуваних ґрунтів та ґрунтотворних порід. Особливістю валового хімічного складу гірсько-лучно-буроземних ґрунтів є високий вміст оксидів Силіцію, підвищений вміст оксидів Алюмінію та Феруму. Сумарний їхній вміст знаходиться в межах 94 %, що опосередковано засвідчує значну хімічну однорідність ґрунтової товщі з материнською породою. Відносне накопичення SiO2 у верхніх генетичних горизонтах ґрунтового профілю зумовлене фізичною дезінтеграцією силікатних порід. Його відносний валовий вміст поступово зменшується від 76,10–77,43 % до 72,28–76,93 % з переходом до ґрунтотворної породи. З’ясовано, що винесення сесквіоксидів за межі ґрунтового профілю обумовлює формування збідненого ґрунтового профілю на оксид Алюмінію та оксид Феруму, порівняно з незміненою ґрунтотворною породою.
Абсолютні величини показників фактора вилуговування лужноземельних металів зростають у напрямі до ґрунтотворної породи, що засвідчує інтенсивніший розвиток процесів внутрішньоґрунтового вивітрювання у верхній частині ґрунтового профілю, обумовлених фізичною і хімічною дезінтеграцією алюмосилікатів і винесенням сполук розпаду у нижчі генетичні горизонти. Аналіз результатів щодо балансу валових запасів оксидів засвідчив, що під час формування гірсько-лучно-буроземних ґрунтів Свидовецького і Чорногірського масивів з генетичних горизонтів ґрунтового профілю піддаються виносу як оксиди тривалентних металів (Алюміній та Ферум), так і сполуки лужноземельних металів. Кількісний валовий хімічний аналіз не показав істотних відмінностей у речовинному складі гірсько-лучно-буроземних цілинних та антропогенно змінених ґрунтів.
Ключові слова
Повний текст:
PDF (English)Посилання
Andrushchenko, G. O. (1970). Soils of the Western regions of the Ukrainian SSR. P. 2. Lviv-Dublyani, 114 pp. (in Ukrainian).
Arinushkina, E. V. (1970). Manual on chemical analysis of the soils. Moscow: Izv. Mosk. Un-tu. pp. 252–263 (in Russian).
Valkov, V. F., Kazeev, K. Sh., & Kolesnikov, S. I. (2007). Soil formation on limestones and marls. Rostov n-D: ZAO Rostisdat, 198 pp. (in Russian).
Gogolev, I. N. (1986). Soils of the Ukrainian Carpathians. The nature of the Ukrainian SSR. Kyiv, 145–171 (in Russian).
Kanivets, V. I. (2012). Processes of soil formation in the burozems-forest zone and classifi cation of burozems: a monographic collection of scientifi c works. Chernigov. 248 pp. (in Ukrainian).
Kit, M. G. (2008). Morphology of the soils. Fundamentals of theory and practice: atextbook. Lviv, 232 pp. (in Ukrainian).
Myakina, N. B., & Arinushkina, E. V. (1979) Methodical manual for reading the results of the chemical analyzes of the soils. Moscow: Publishing House of Moscow University. 62 pp. (in Russian).
Pasternak, P. S. (1986). The interaction between forests and soils in the main forest types of the Ukrainian Carpathians: dis. dr. of agricultural sciences. Ivano-Frankivsk. 345 pp. (in Ukrainian).
Pozniak, S. P. (1997). Irrigated chernozems of the southwest of Ukraine. Lviv : VNTL. 240 pp. (in Russian).
Pozniak, S. P., Skiba, S. & Skiba, M. (2006). Soils of the north-western part of the Chornohora array of the Ukrainian Carpathians. Ecology and Noosphereology. Kyiv-Dnepr, 17 (1–2), 105–112 (in Ukrainian).
Rode, A. A. (2008). Selected Works. Theoretical problems of soil science and soil genesis. Moscow: Soil Institute. V. V. Dokuchaeva of the Russian Academy of Agricultural Sciences, 1. 600 pp. (in Russian).
Guidelines for profi le description. 3rd Edition. (1990) FAO–ISRIC. Rome, 96 pр.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2017.51.8733
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)