Вісник Львівського університету. Серія географічна

Розглянуто головні питання, пов’язані з геоморфологічним картографуванням кар’єрів. Схарактеризовано етапи побудови таких геоморфологічних карт. Перший етап – аналіз вихідних матеріалів та передпольове картографування. На топопланах і маркшейдерських планах гірничих виробок (масштаб 1:500–1:5 000) зображають рельєф у вигляді ізоліній з достатньо невеликим значенням перетину горизонталей (до 2 м). За топопланами і планами гірничих виробок можна досить легко виділити межі головних елементів рельєфу, а деколи і з’ясувати їхній генезис. За космозображеннями можна ідентифікувати не лише головні, а й другорядні (дрібні) елементи і форми рельєфу, а також мікрорельєф поверхонь (плоский, горбистий тощо). Унаслідок підготов-чих (передпольових) робіт складають геоморфологічну карту-гіпотезу (попередню геоморфоло-гічну карту), де виділено, наскільки це можливо, головні морфологічні елементи рельєфу.

Другий, найважливіший, етап – польове картографування. Головне завдання полягає у цілко-витій та остаточній ідентифікації елементів і форм рельєфу.

Проаналізовано чотири головні складові рельєфу кар’єрів, які зображають на геоморфологіч-них картах (його морфологія, генезис, вік і динаміка). Морфологія рельєфу є найсуттєвішою час-тиною змісту геоморфологічних карт кар’єрів. За морфологічними критеріями визначають межі елементів і форм рельєфу, а також підтверджують або заперечують раніше виділені межі, їх уточ-нюють (зокрема, унаслідок змін рельєфу, які відбулись останнім часом) і деталізують. Генезис рельєфу кар’єрів загалом є суто антропогенний. Залежно від рельєфотвірного чинника (антроп-огенна денудація чи акумуляція) виділяють такі основні генетичні категорії рельєфу: виробле-ний (або денудаційний) і акумулятивний. Вік рельєфу визначають за фондовими і літературними джерелами, топопланами і маркшейдерськими планами, дистанційними матеріалами. Також використовують додаткові критерії, які можна виявити у польових дослідженнях: 1) трав’яний покрив (задернованість); 2) залісненість (приблизний вік дерев); 3) морфологічна виразність форм. Сучасні геоморфологічні процеси у кар’єрах – це природно-антропогенні процеси, які виникають на антропогенних елементах рельєфу, проте діють як природні. З досвіду власних досліджень до найпоширеніших процесів належать обвально-осипні процеси, лінійна і площинна ерозія, зсуви, суфозія.

До інших характеристик, що зображають на геоморфологічних картах належать геологічна будова, рослинний покрив, гідрологічні особливості. Головною геологічною характеристикою є літологія відкладів, передусім літологія уступів кар’єру (суглинки, піски, мергелі, вапняки, піско-вики тощо). Рослинний покрив на геоморфологічних картах кар’єрів має допоміжне значення. Його наявність свідчить про відносну зрілість антропогенного рельєфу, незначну активність сучасних екзогенних процесів. Гідрологічні особливості кар’єрів, зазвичай, полягають в обводненості окремих ділянок (днищ кар’єрів) та заболоченості.

Останній етап – складання легенди і картографічне оформлення геоморфологічної карти. Легенду до геоморфологічної карти складають з таких частин: 1) типи антропогенного рельєфу, які поділяють на головні елементи (зрідка форми) рельєфу; 2) дрібні (другорядні) елементи і форми рельєфу; 3) сучасні геоморфологічні процеси (сучасна морфодинаміка); 4) інші  позначення. Найсуттєвішою у легенді є перша частина, яка власне характеризує головні елементи і форми рельєфу кар’єру, згруповані за генетичною ознакою і далі розділені за морфологією і віком рельєфу, геологічними і гідрологічними характеристиками, рослинністю. Картографічне оформ-лення геоморфологічної карти не має певних стандартів. Існують чорно-білий і кольоровий варіанти карт.

Azbukina, E. N. (1975).Technogenesis and contemporary changes of the relief in the northwest of the Russian plain. Vestnik of the Leningrad University. Series Geography and Geology, 2(12), 123–132 (in Russian).

Horishnyy, P. (1998). Technique of the morphological mapping of relief on a moderate and on a large scale. Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 23, 296–301 (in Ukrainian).

Horishnyy, P., & Aleksiuk, A. (2004). Geomorphology and contemporary exogene processes of Yasnys’kyi quarry. Scientific Notes of Ternopil National Pedagogical University. Series Geography, 2(1), 69–72 (in Ukrainian).

Horishnyy, P. (2010). The morphology of quarry technoforms (on the example of Lviv region). Physical geography and geomorphology, 1(58), 164–170 (in Ukrainian).

Horishnyy, P. (2016). Geomorphological structure of Rozvadiv quarry (Lviv region). Problems of geomorphology and paleogeography of the Ukrainian Carpathians and adjacent areas, 1(6). Lviv, 66–75 (in Ukrainian).

Zaycev, G. A., & Rubina, E. A. (1987). Geomorphological mapping of the surface mining territories. In Geomorphological mapping for economic purposes (pp. 115–123). Moscow, Moscow University Publ. (in Russian).

Kravchuk, Y. S. (1991). Engineering-geomorphological mapping. Lviv: Svit, 144 pp. (in Ukrainian).

Kravchuk, Y. (2006). Geomorphological mapping. Lviv, 176 pp. (in Ukrainian).

Lastochkin, A. N. (1987). Morphodynamical analysis. Leningrad: Nedra, 271 pp. (in Russian). 10. Spiridonov, A. I. (1985). Geomorphological mapping. Moscow: Nedra, 183 pp. (in Russian).

Firsenkova, V. M. (1987). Morphodynamic of the anthropogenic relief. Moscow: Institute of geography of the Academy of Sciences of USSR, 200 pp. (in Russian).