ЛАНДШАФТНІ ОСНОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ  ЗАСЕЛЕНИХ ТЕРИТОРІЙ

Yu. Felenchak

Анотація


Обґрунтовано доцільність застосування ландшафтознавчого підходу для екологічних досліджень заселених територій відповідно до вимог концепції сталого розвитку суспільства. Проаналізовано специфіку екологічних проблем поселень з ландшафтознавчої точки зору та основні методологічні підходи до  вивчення,  як природних, так і суспільних об’єктів. Розглянуто особливості і перспективи використання еколого-ладшафтознавчого аналізу щодо розв’язання екологічних проблем у межах заселених територій з метою оптимізації середовища життєдіяльності населення.


Ключові слова


сталий розвиток; ландшафтний підхід; навколишнє природне середовище; екологічні умови; екологічні проблеми; геосистеми заселених територій.

Повний текст:

PDF

Посилання


Барановський В.А., Шищенко П.Г. Екологічна географія та географічна екологія – нові наукові напрями в дослідженнях взаємодії природи і суспільства // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. К., 2004. Т. 2.

Воропай Л.И. Роль антропогенного фактора в развитии географической оболочки. Черновцы, 1975.

Воропай Л.И., Куниця М.Н. Селитебные геосистемы физикогеографических районов Подолии. Черновцы, 1982.

Гриневецький В.Т. Ландшафтознавчий підхід в охороні природи та природоохоронне ландшафтознавство // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. К., 2004. Т. 2.

Гродзинський М.Д. Точки росту та напрямки розвитку українського ландшафтознавства // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. К., 2004. Т. 1.

Круглов І.С. Визначення антропогенної трансформованості території на основі ландшафтного підходу в урбанізованому середовищі // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр., 1992. Вип. 18.

Круглов И.С., Миллер Г.П.. Некоторые аспекты геосистемного изучения урбанизированных территорий // Известия РГО, 1993. Т.125. Вып. 4.

Кубенко К. Використання методів прикладних ландшафтних досліджень при оцінці геоекологічної складової якості життя людини в міському середовищі // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр., 2004. Вип. 31.

Куниця М. М. Селитебна освоєність ландшафтів як індикатора взаємодії людини і природи. // Фізична геогр. і геоморфол., 2001. № 41.

Лісовський С.А. Економіко-географічні і екологічні підходи до визначення переумов переходу до сталого розвитку // Укр. геогр. журн., 2000. № 1.

Меліхова Т. Ландшафтна структура урбанізованих територій і потреби людини // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр., 2004. Вип. 31.

Мельник А. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. Львів, 1999.

Мельник А.В. Теоретичні основи ландшафтознавчих досліджень екологічних проблем: Розточанський збір 2000 // Матер. міжнар. наук. конф. Львів, 2001. Кн. 1.

Мельник А. Екологічне ландшафтознавство: об’єкт, предмет і завдання // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2004. Вип. 31.

Міллер Г.П., Петлін В.М. Механізм антропогенної модифікації функціональних властивостей ПТК // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр., 1994. Вип. 19.

Пащенко В.М. Основні поняття і проблеми еколого-географічних досліджень // Укр. геогр. журн. 1994. №4.

Рутинський М.Й. Сталий розвиток: від вербальної концепції до концептуальної моделі // Укр. геогр. журн. 2000. № 1.

Сорокіна Л. Антропогенізовані ландшафти як варіанти природних // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр., 2004. Вип. 31.

Топчиев А.Г. Пространственная организация географических комплексов и систем. Одесса, 1988.

Топчієв О.Г. Парадигма сталого розвитку в географії: географічні засади сталого розвитку // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. К., 2004. Т. 1.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2005.32.3237

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)