ГЕОТОПОНІМІКА– ОДНА З НЕГОЛОВНИХ ПІДСИСТЕМ ГЕОГРАФІЇ КУЛЬТУРИ
Анотація
Обґрунтовано виділення в геотопоніміці таких напрямів, як хороніміка, гідроніміка, ороніміка, ойконіміка і дромоніміка. З геокультурних позицій проаналізовано хороніми “Русь” та “Україна”. Окрему увагу приділено найпоширенішим гідронімам, оронімам і ойконімам України. Виділено три підпроблеми проблеми приведення ойконімів у відповідність до української геокультури.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Античная география / [сост. М. Боднарский]. – М. : ГИГЛ, 1953. – 376 с. + к.
Анучин Д. Рельеф поверхности Европейской России в последовательном развитии о нем представлений / Д. Анучин // Землеведение. – М., 1895. – Т. 2. – С. 77–126, 65–124.
Афанасьєв О. Є. Географічне дослідження топонімічної системи України : автореф. дис. … канд. геогр. наук / О. Є. Афанасьєв. – К., 2006. – 22 с.
Бируля О. Ріка Бог та її сточище / О. Бируля. – Вінниця, 1928. – 95 с. + к.
Брайчевський М. Ю. Походження Русі / М. Ю. Брайчевський. – К. : Наук. думка, 1968. – 224 с.
Географическо-статистический словарь Российской империи / [сост. П. Семенов]. – СПб. : РГО, 1863. – Т. І. – 716 с.
Геродот. Історії в дев’яти книгах / Геродот. – К. : Наук. думка, 1993. – 576 с.
Грінченко Б. Словарь української мови / Б. Грінченко. – К., 1909. – Т. 4. – 563 с.
Думін Б. Я. Географія і топоніміка / Б. Я. Думін // 2-й з’їзд Географічного товариства УРСР. Симпозіум: Проблеми вищої географічної освіти і шкільної географії. – К. : Наук. думка, 1970. – С. 27–28.
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі / [відп. ред. О. С. Стрижак]. – К. : Наук. думка, 1985. – 256 с.
Книга Большому Чертежу / [под ред. К. Н. Сербиной]. – М.; Л., 1950. – 231 с.
Купчинський О. А. Найдавніші слов’янські топоніми України як джерело історикогеографічних досліджень (Географічні назви на -ичі) / О. А. Купчинський. – К. : Наук. думка, 1981. – 252 с.
Лунин Б. А. О происхождении и распространении географического названия ТяньШань / Б. А. Лунин // Изв. АН СССР. Сер. геогр. – М., 1959. – № 2. – С. 77–79.
Магидович И. П. История открытия и исследования Европы / И. П. Магидович, В. И. Магидович. – М. : Мысль, 1970. – 456 с.
Наконечний Є. Украдене ім’я: Чому русини стали українцями / Є. Наконечний. – Львів : Піраміда, 2004. – 352 с.
Непокупний А. П. Сучасний ономастикон України у внутрішньому і зовнішньому вимірах / А. П. Непокупний // Відтворення українських власних назв (антропонімів і топонімів) іноземними мовами: Доп. і повідомл. міжнар. наук. конф. 7–8 грудня 1993 р., м. Київ. – К., 1995. – С. 8–13.
Пріцак О. Походження Русі / О. Пріцак. – К. : Обереги, 1997. – Т. 1. – 1074 с.; 2003. – Т. 2. – 1304 с.
Ровенчак І. І. Географія культури: проблеми теорії, методології та методики дослідження / І. І. Ровенчак. – Львів : ЛНУ, 2008. – 240 с.
Словник гідронімів України / [гол. ред. кол. К. К. Цілуйко]. – К. : Наук. думка, 1979. – 783 с.
Стрижак О. С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. У пошуках Русі / О. С. Стрижак. – К. : Наук. думка, 1991. – 224 с.
Тилло А. А. Орография Европейской России на основании гипсометрической карты / А. А. Тилло // Известия Русского географического общества. – СПб., 1890. – Вып. 1. – С. 8–32 + к.
Шаблій О. І. Питання просторово-географічного аспекту вивчення мікротопонімії (на матеріалі Західного Поділля) / О. І. Шаблій // Тези IV респ. ономаст. конф. – К. : Наук. думка, 1969. – С. 29–30.
Шелухин С. Україна – назва нашої землі з найдавніших часів / С. Шелухин. – Прага : УВУ, 1936. – 250 с.
Hacquet B. Neueste physikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788 bis 1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nördlichen Karpathen / B. Hacquet. – Nürnberg, 1790–1796. – T. 1–4.
Staszic S. O Ziemiorodztwie Karpatów, i innych gór i równin Polski / S. Staszic. – Warszawa, 1815. – 390 + X s.
Uhryn K. La notion de “Russie” dans la cartographie occidentale (XVIe –XVIIIe siecle) / K. Uhryn. – Paris; Munich, 1975. – 144 p. + c.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2013.41.2000
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)