Вісник Львівського університету. Серія географічна

Проаналізовано головні літологічні характеристики алювію руслової фації найдавнішої в межах Моршинської височини тераси пра-Стрию. З’ясовано, що нижній та середній частинам розрізу алю­вію притаманна лінзоподібна текстура, яка фіксує контури неглибоких (до 1,0–1,2 м) палеорусел завширшки 4–5 м.

Гранулометричний склад алювію руслової фації мало змінюється вверх по розрізу. Повсюдно його головним складовим компонентом є галька, вміст якої в усіх пробах, крім першої, перевищує 50 %. Також мало змінюється вміст інших, менш поширених компонентів алювіальної товщі. Те, що немає чітко виражених змін гранулометричного складу алювію, свідчить про стабільність умов нагромадження уламкового матеріалу в руслі палеопотоку.

Петрографічний склад грубозернистої фракції виявився надзвичайно одноманітним, адже по­всюдно домінують карпатські пісковики. Зокрема, усі валуни представлені від світло- до темноза­барвлених, середньо- і дрібнозернистих пісковиків. Тільки в складі гальок та гравію з’являються алевроліти і силіцити, вміст яких незначний і коливається в межах 1–6 %. Алевроліти жовтувато-білі і жовтувато-коричневі, а силіцити темно-сірі й майже чорні.

Аналіз обкатаності грубоуламкового алювію виявив переважання в його складі середньо- та добре обкатаних зерен, що свідчить про транспортування уламкового матеріалу на немалу відстань. Крім того, простежується поліпшення обкатаності уламків уверх по розрізу. Зокрема, у складі валу­нів зменшується частка погано обкатаних уламків та з’являються навіть дуже добре обкатані зерна, а в складі гальок – зменшення вмісту погано обкатаних уламків і поступове зростання вмісту дуже добре обкатаних гальок.

У всіх пробах переважають зразки дископодібної форми, тільки в складі валунів проби 3 їх узагалі нема. Менше поширені є зразки інших форм, передусім сферичні та роликоподібні уламки. Особливо мало їх у нижній частині товщі алювію. Найвитриманішим є вміст пластиноподібних уламків.

Заміри імбрикації уламків засвідчили, що в нижній частині товщі алювію вони переміщалися з північного заходу на південний схід, що збігається з гіпотетичною течією палео-Стрию в час форму­вання досліджуваної тераси. У верхній частині алювіальних нагромаджень переважний напрям течії палеопотоку змінився, тут домінує напрям з південного заходу на північний схід, який уже ближчий до напряму течії палео-Сукелю.

З огляду на порівняно грубий склад алювію, зокрема, суттєвий вміст валунів та великих гальок, переважання практично в усіх пробах добре обкатаних уламків можна припустити, що, швидше за все, алювій осаджувався в руслі пра-Стрию, який у час формування цієї тераси скидав свої води вздовж уступу Карпат на південний схід до Свічі. Зміна напряму течії палеопотоку у верхній частині товщі алювію може фіксувати локальну зміну напряму течії цієї річки.

Shakin, V. A. (Ed.). (1977). Geologicheskaya karta Ukrainskih Karpat i prilegayuschih progibov. Masshtaba 1 : 200 000. Lvov: UkrNIGRI, 6 l. (in Russian).

Gofshtein, I. D. (1964). Neotektonika Karpat. Kiev: Izd-vo AN URSR, 182 pp. (in Russian).

Gofshtein, I. D. (1962). Neotektonika i morfohenez Verkhnoho Prydnistrovia. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR, 131 pp. (in Ukrainian).

Gradzinskiy, R., Kostetskaya, A., Radomskiy, A., & Unrug, R. (1980). Sedimentologiya. M.: Nedra, 640 pp. (in Russian).

Demedyuk, N. S. (1982). Drevnie poverhnosti vyiravnivaniya Ukrainskih Karpat. Geomorfologiya, 3, 36–44 (in Russian).

Demedyuk, N. S. (1983). Poverhnosti vyravnivaniya Ukrainskih Karpat i ih predgoriy. Studia Geomorphologica Carpatho-Balkanica, 16, 3–14 (in Russian).

Kravchuk, Ya. (1999). Heomorfolohiia Peredkarpattia. Lviv: Merkator, 188 pp. (in Ukrainian).

Kravchuk, Ya. (1970). Deiaki pytannia morfohenezu Pryhorhanskoho Peredkarpattia. Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 5, 62–64 (in Ukrainian).

Lider, M. R. (1986). Sedimentologiya. Protsessy i produkty. N. P. Grigorev, E. G. Gurvich, L. N. Indolev, L. P. Rachenskaya, N. S. Speranskiy (Transl.), V. G. Kuznetsov (Ed.). Moscow: Mir, 439 pp. (in Russian).

Sarkisyan, S. G., & Klimova, L. T. (1955). Orientirovka galek i metody ih izucheniya dlya paleogeograficheskih postroeniy. Moskva: Izd-vo AN SSSR, 168 pp. (in Russian).

Skvarchevskaya, L. V. (1956). Geomorfologiya dolin rek Stryiya i Opora. Dissertation Abstracts International. Lvov, 16 pp. (in Russian).

Yatsyshyn, A. (2015). Budova poverkhon vyrivniuvannia Peredkarpattia. Proceedings from Lesy i paleolit Podillia: tezy dopovidei XIX ukrainsko-polskoho seminaru (Ternopil, 23–27 serpnia 2015 r.) (pp. 69–73). Lviv (in Ukrainian).

Yatsyshyn, A. (2014). Structure and formation history of the planation surfaces of the North-West Forecarpathians. Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 47, 306–319. doi:10.30970/vgg.2014.47.988 (in Ukrainian).

Yatsyshyn, A. M., Dmytruk, R. Ya., & Bogucki, A. B. (2009). Metody doslidzhennia chetvertynnykh vidkladiv. Lviv: VTs LNU imeni Ivana Franka, 177 pp. (in Ukrainian).

Gradzinski, R. (1973). Wyróżnianie i klasyfikacja kopalnych osadów rzecznych. Postępy nauk geologicznych, 5, 57–112 (in Polish).

Kauffman, M., & Ritter, D. (1981). Cobble imbrication as a sensitive indicator of subtle local changes in river flow direction. Geological Society of America, 9, 299–302.

Nawara, K. (1964). Transport i sedymentacja współczesnych żwirów Dunajca i jego niektórych dopływów. Prace museum Ziemi, 6, 1‒121 (in Polish).

Rutkowski, J. (1995). Badania petrograficzne żwirów. Badania osadow czwartorzedowych. Wybrane metody i interpretacja wynikow (pp. 133–150). Warszawa (in Polish).

Rutkowski, J. (1995). Badania uziarnienia osadów bardzo gruboziarnistych. Badania osadow czwartorzedowych. Wybrane metody i interpretacja wynikow (pp. 106–114). Warszawa (in Polish).

Teisseyre, A. (1975). Ułożenie otoczaków w osadach roztok na przykładzie koryt współczesnych i kopalnych karbońskich (niecka śródsudecka, Sudety Środkowe). Geologia Sudetica, 10(1), 47–58 (in Polish).

Teisseyre, H. (1933). Problemy morfologiczne wschodniego Podkarpacia. Sprawozdania Polskiego Instytutu Geologicznego, 7(3), 421–454 (in Polish).