ЛІТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АЛЮВІЮ РУСЛОВОЇ ФАЦІЇ РАННЬОПЛЕЙСТОЦЕНОВОЇ ТЕРАСИ ПРА-СТРИЮ В РОЗРІЗІ БОЛЕХІВ
Анотація
Проаналізовано головні літологічні характеристики алювію руслової фації найдавнішої в межах Моршинської височини тераси пра-Стрию. З’ясовано, що нижній та середній частинам розрізу алювію притаманна лінзоподібна текстура, яка фіксує контури неглибоких (до 1,0–1,2 м) палеорусел завширшки 4–5 м.
Гранулометричний склад алювію руслової фації мало змінюється вверх по розрізу. Повсюдно його головним складовим компонентом є галька, вміст якої в усіх пробах, крім першої, перевищує 50 %. Також мало змінюється вміст інших, менш поширених компонентів алювіальної товщі. Те, що немає чітко виражених змін гранулометричного складу алювію, свідчить про стабільність умов нагромадження уламкового матеріалу в руслі палеопотоку.
Петрографічний склад грубозернистої фракції виявився надзвичайно одноманітним, адже повсюдно домінують карпатські пісковики. Зокрема, усі валуни представлені від світло- до темнозабарвлених, середньо- і дрібнозернистих пісковиків. Тільки в складі гальок та гравію з’являються алевроліти і силіцити, вміст яких незначний і коливається в межах 1–6 %. Алевроліти жовтувато-білі і жовтувато-коричневі, а силіцити темно-сірі й майже чорні.
Аналіз обкатаності грубоуламкового алювію виявив переважання в його складі середньо- та добре обкатаних зерен, що свідчить про транспортування уламкового матеріалу на немалу відстань. Крім того, простежується поліпшення обкатаності уламків уверх по розрізу. Зокрема, у складі валунів зменшується частка погано обкатаних уламків та з’являються навіть дуже добре обкатані зерна, а в складі гальок – зменшення вмісту погано обкатаних уламків і поступове зростання вмісту дуже добре обкатаних гальок.
У всіх пробах переважають зразки дископодібної форми, тільки в складі валунів проби 3 їх узагалі нема. Менше поширені є зразки інших форм, передусім сферичні та роликоподібні уламки. Особливо мало їх у нижній частині товщі алювію. Найвитриманішим є вміст пластиноподібних уламків.
Заміри імбрикації уламків засвідчили, що в нижній частині товщі алювію вони переміщалися з північного заходу на південний схід, що збігається з гіпотетичною течією палео-Стрию в час формування досліджуваної тераси. У верхній частині алювіальних нагромаджень переважний напрям течії палеопотоку змінився, тут домінує напрям з південного заходу на північний схід, який уже ближчий до напряму течії палео-Сукелю.
З огляду на порівняно грубий склад алювію, зокрема, суттєвий вміст валунів та великих гальок, переважання практично в усіх пробах добре обкатаних уламків можна припустити, що, швидше за все, алювій осаджувався в руслі пра-Стрию, який у час формування цієї тераси скидав свої води вздовж уступу Карпат на південний схід до Свічі. Зміна напряму течії палеопотоку у верхній частині товщі алювію може фіксувати локальну зміну напряму течії цієї річки.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Shakin, V. A. (Ed.). (1977). Geologicheskaya karta Ukrainskih Karpat i prilegayuschih progibov. Masshtaba 1 : 200 000. Lvov: UkrNIGRI, 6 l. (in Russian).
Gofshtein, I. D. (1964). Neotektonika Karpat. Kiev: Izd-vo AN URSR, 182 pp. (in Russian).
Gofshtein, I. D. (1962). Neotektonika i morfohenez Verkhnoho Prydnistrovia. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR, 131 pp. (in Ukrainian).
Gradzinskiy, R., Kostetskaya, A., Radomskiy, A., & Unrug, R. (1980). Sedimentologiya. M.: Nedra, 640 pp. (in Russian).
Demedyuk, N. S. (1982). Drevnie poverhnosti vyiravnivaniya Ukrainskih Karpat. Geomorfologiya, 3, 36–44 (in Russian).
Demedyuk, N. S. (1983). Poverhnosti vyravnivaniya Ukrainskih Karpat i ih predgoriy. Studia Geomorphologica Carpatho-Balkanica, 16, 3–14 (in Russian).
Kravchuk, Ya. (1999). Heomorfolohiia Peredkarpattia. Lviv: Merkator, 188 pp. (in Ukrainian).
Kravchuk, Ya. (1970). Deiaki pytannia morfohenezu Pryhorhanskoho Peredkarpattia. Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 5, 62–64 (in Ukrainian).
Lider, M. R. (1986). Sedimentologiya. Protsessy i produkty. N. P. Grigorev, E. G. Gurvich, L. N. Indolev, L. P. Rachenskaya, N. S. Speranskiy (Transl.), V. G. Kuznetsov (Ed.). Moscow: Mir, 439 pp. (in Russian).
Sarkisyan, S. G., & Klimova, L. T. (1955). Orientirovka galek i metody ih izucheniya dlya paleogeograficheskih postroeniy. Moskva: Izd-vo AN SSSR, 168 pp. (in Russian).
Skvarchevskaya, L. V. (1956). Geomorfologiya dolin rek Stryiya i Opora. Dissertation Abstracts International. Lvov, 16 pp. (in Russian).
Yatsyshyn, A. (2015). Budova poverkhon vyrivniuvannia Peredkarpattia. Proceedings from Lesy i paleolit Podillia: tezy dopovidei XIX ukrainsko-polskoho seminaru (Ternopil, 23–27 serpnia 2015 r.) (pp. 69–73). Lviv (in Ukrainian).
Yatsyshyn, A. (2014). Structure and formation history of the planation surfaces of the North-West Forecarpathians. Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 47, 306–319. doi:10.30970/vgg.2014.47.988 (in Ukrainian).
Yatsyshyn, A. M., Dmytruk, R. Ya., & Bogucki, A. B. (2009). Metody doslidzhennia chetvertynnykh vidkladiv. Lviv: VTs LNU imeni Ivana Franka, 177 pp. (in Ukrainian).
Gradzinski, R. (1973). Wyróżnianie i klasyfikacja kopalnych osadów rzecznych. Postępy nauk geologicznych, 5, 57–112 (in Polish).
Kauffman, M., & Ritter, D. (1981). Cobble imbrication as a sensitive indicator of subtle local changes in river flow direction. Geological Society of America, 9, 299–302.
Nawara, K. (1964). Transport i sedymentacja współczesnych żwirów Dunajca i jego niektórych dopływów. Prace museum Ziemi, 6, 1‒121 (in Polish).
Rutkowski, J. (1995). Badania petrograficzne żwirów. Badania osadow czwartorzedowych. Wybrane metody i interpretacja wynikow (pp. 133–150). Warszawa (in Polish).
Rutkowski, J. (1995). Badania uziarnienia osadów bardzo gruboziarnistych. Badania osadow czwartorzedowych. Wybrane metody i interpretacja wynikow (pp. 106–114). Warszawa (in Polish).
Teisseyre, A. (1975). Ułożenie otoczaków w osadach roztok na przykładzie koryt współczesnych i kopalnych karbońskich (niecka śródsudecka, Sudety Środkowe). Geologia Sudetica, 10(1), 47–58 (in Polish).
Teisseyre, H. (1933). Problemy morfologiczne wschodniego Podkarpacia. Sprawozdania Polskiego Instytutu Geologicznego, 7(3), 421–454 (in Polish).
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2019.53.10682
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)