ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ РУСЛОВОГО АЛЮВІЮ НАДКАНЬЙОННОЇ (СУСІДОВИЦЬКОЇ) ТЕРАСИ ДНІСТРА В РОЗРІЗІ КУЛАКІВЦІ (ПРИДНІСТЕРСЬКЕ ПОДІЛЛЯ)

Andriy Yatsyshyn, Andriy Bogucki, Danuta Olszewska-Nejbert, Maciej Bąbel

Анотація


Проаналізовано головні літологічні характеристики алювію руслової фації сусідовицької тераси, яка належить до групи надканьйонних терас Дністра. Дослідженнями галечнику в Кула­ківцях визначено, що алювій тераси формувався в два етапи: упродовж першого нагромадилась нижня, понад 1,5-метрова, алювіальна товща; під час другого ‒ верхня, майже 4-метрова товща алювію. Етапність формування товщі алювію зафіксована в змінах гранулометричного й петро­графічного складу алювію, обкатаності грубозернистих уламків. Перехід між цими пачками алювію виділений потужними прошарками і лінзами пісків, а також зміною забарвлення алю­віальної товщі.

Гранулометричний склад алювію руслової фації загалом мало змінюється в розрізі. Тільки на переході від нижньої до верхньої частини товщі алювію простежується різке стрибкоподібне зростання вмісту гальки та різке зменшення вмісту валунів. Загалом у складі алювію чітко виділя­ються дві головні та дві підпорядковані складові. Головною компонентою є галькові зерна та піщано-глинистий наповнювач, а менше поширені гравійні зерна та валуни.

Петрографічний склад грубозернистої фракції алювію тераси виявився найбагатшим з усіх до­тепер опрацьованих розрізів надканьйонних терас Дністра (Кунисівці, Іване-Пусте, Репужинці та Лисичники). Особливо різноманітним є петрографічний склад гальок діаметром 40–100 мм, серед яких трапились уламки дев’яти відмін порід: чотирьох карпатського (пісковики, алевроліти, силі­цити та кварцити) і п’яти подільського (червоноколірні девонські пісковики, альбські кремені і пісковики, літотамнієві та прихованокристалічні хемогенні вапняки) походження. Зазначимо, що найбагатшою є нижня частина товщі відкладів, де трапляються уламки усіх дев’яти порід. Верхня частина розрізу алювію помітно бідніша, адже тут трапились уламки тільки п’яти різновидів порід. Різноманітність петрографічного складу алювію зменшилась унаслідок скорочення набору місце­вих (подільських) порід, які представлені лише червоноколірними пісковиками девону. Склад карпатських порід не змінився.

Виявлені зміни гранулометричного та петрографічного складу алювію тераси дали змогу з’ясувати, що функції головних постачальників уламків місцевих (подільських) порід виконували подільські допливи р. Дністер. Сам Дністер транспортував головно карпатський матеріал та неве­ликі об’єми подільських порід, які представлені уламками червоноколірних пісковиків девону.

Також визначено, що нагромадження алювіальної товщі надканьйонної сусідовицької тераси в розрізі Кулаківці відбувалось за умов перебудови Дністерської палеогідромережі. На початкових етапах формування цієї тераси палео-Дністер протікав далі на північ від с. Добрівляни, аніж тепер, і в околицях с. Бедриківці проникав у теперішню долину р. Тупа. В околицях с. Бедриківці палео-Дністер різко повертав на схід та протікав уздовж сучасних долин рік Тупа та Серет. На пізніших етапах формування тераси палео-Дністер змістився на кількасот метрів на південь від долини, розташованої між селами Бедриківці–Щитівці, та закріпився практично в межах теперішньої каньйоноподібної долини. Відтинок палеодолини між селами Бедриківці–Касперівці, успадкувала р. Тупа, а її нижній відтинок, який розташований між селами Касперівці–Щитівці, ‒ р. Серет.

 

Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 303–323 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10196


Ключові слова


палео-Дністер; надканьйонні тераси; сусідовицька тераса; алювій; грануломет­ричний склад; петрографічний склад; обкатаність; карпатський матеріал; подільський матеріал.

Повний текст:

PDF

Посилання


Otchet po gruppovoy geologicheskoy syemke i geologicheskomu doizucheniyu masshtaba 1 : 50 000 s obshchimi poiskami. provedennymi v 1987–1992 gg. Listy M–35–111–A. B. G; M–35–112–A. B. V. G Ivano-Frankovskoy i Ternopolskoy oblastey. (1992). Geologicheskoye stroyeniye i poleznyye iskopayemyye Srednego Pridnestrovia, Kn. 2 Tekstovyye prilozheniya. Lvov: Gosudarstvennyy komitet Ukrainy po geologii i ispolzovaniyu nedr. GGP “Zapukrgeologiya”. Lvovskaya geologorazvedochnaya ekspeditsiya. 250 p. (in Russian).

Hofshtein, I. D. (1962). Neotektonika i morfohenez Verkhnoho Prydnistrovia. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR (in Ukrainian).

Lider, M. R. (1986). Sedimentologiya. Protsessy i produkty. Trans. N. P. Grigoryeva, & E. G. Gurvicha, L. N. Indoleva, L. P. Rachenskoy, N. S. Speranskogo. V. G. Kuznetsov (Ed.). Moscow: Mir, 439 p. (in Russian).

Yakovlev, S. A. (Ed.). (1955). Metodicheskoye rukovodstvo po izucheniyu i geologicheskoy syemke chetvertichnykh otlozheniy, Vol. 2. Moscow: Gosgeoltekhizdat. 486 p. (in Russian).

Reding, Kh. (Ed.). (1990). Obstanovki osadkonakopleniya i fatsii. Vol. 2. Moscow: Mir, 384 p. (in Russian).

Polanski, Yu. (1929). Podilski etiudy: terasy, lesy i morfolohiia Halytskoho Podillia nad Dnistrom. Zbirnyk matematychno-pryrodopysno-likarskoi sektsii NTSh, 20, 191 p. (in Ukrainian).

Reynek, G.-E., & Singkh, I. B. (1981). Obstanovki terrigennogo osadkonakopleniya (s rassmotreniyem terrigennykh klasticheskikh osadkov). Trans. A. O. Smilkstyn, D. N. Khitarova, L. P. Rachenskoy, V. F. Dernova-Pegareva. A. V. Kochenova (Ed.). Moscow: Nedra, 439 p. (in Russian).

Ridush, B., & Popiuk, Ya. (2015). Anomalni potuzhnosti ruslovoho aliuviiu v terasovykh vidkladakh Serednoho Podnistrovʼia. Nauk. visnyk Cherniv. un-tu, 762–763: Heohrafiia, 49–57 (in Ukrainian).

Kaplin, P. A. (Ed.). (1987). Rukovodstvo po izucheniyu noveyshikh otlozheniy. 2nd ed. Moscow: Izd-vo Mosk. un-ta, 238 p. (in Russian).

Rukhin, L. B. (1953). Osnovy litologii. Leningrad: Gostoptekhizdat, 671 p. (in Russian).

Selli, R. K. (1981). Vvedeniye v sedimentologiyu. Trans. S. S. Chekin. V. N. Kholodova (Ed.). Moscow: Nedra, 370 s. (in Russian).

Rukhin, L. B. (Ed.). (1958). Spravochnoye rukovodstvo po petrografii osadochnykh porod. Osadochnyye porody. Vol. 2. Leningrad: Gostoptekhizdat, 519 p. (in Russian).

Shantser, E. V. (1951). Allyuviy ravninnykh rek umerennogo poyasa i ego znacheniye dlya poznaniya zakonomernostey stroyeniya i formirovaniya allyuvialnykh svit. Trudy In-ta geol. nauk. AN SSSR. Ser. geol., 135, 1–274 (in Russian).

Yatsyshyn, A. M., Dmytruk, R. Ya., & Bogucki, A. B. (2009). Metody doslidzhennia chetvertynnykh vidkladiv. Lviv: VTs LNU imeni Ivana Franka, 177 p. (in Ukrainian).

Yatsyshyn, A., Bąbel, M., Olszewska-Nejbert, D., Bogucki, A., & Dran’, K. (2013). Lithological characteristics of the alluvium of the seventh terrace of the Dniester River in the Kunysivtsi and Ivane-Puste sections (Podillia-Dniester region). Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 42, 367–378. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2013.42.1897 (in Ukrainian).

Yatsyshyn, A., Olszewska-Nejbert, D., Bąbel, M., & Bogucki, A. (2015). Lithological characteristic of the alluvium of the high terrace of the Dnister river in the Repuzhyntsi section (Pridnestrovian Podillia). Naukovyi visnyk Cherniv. un-tu, 762–763: Heohrafiia, 91–98 (in Ukrainian).

Seul, C., Łanczont, М., Boguckyj, A., Jacyszyn, A., & Dmytruk, R. (2007). Wstępne informacje o składzie petrograficznym żwirów wysokich teras środkowego Dniestru między Haliczem a Wendyczanami. Proceedings from Problemy serednopleistotsenovoho interhliatsialu (p. 255–261). Lviv: VTs LNU imeni Ivana Franka (in Polish).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10196

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)