ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТІВ ОДЕСИ

Anastasiya Khokhryakova, Elguja Kulidzhanov

Анотація


Наведено основні морфологічні ознаки та фізико-хімічні властивості ґрунтів м. Одеса, проана­лізовано показники вмісту поживних речовин, гумусу, рНН2О, гранулометричний склад ґрунтів. Визначено склад солей та увібраних основ у ґрунтах. На території міста закладено 47 повно­профільних розрізів на дев’яти ключових ділянках. Ключові ділянки мають різний антропогенний вплив на ґрунтовий покрив. Виділено такі групи ґрунтів: природні непорушені ґрунти, антропо­генно-поверхневоперетворені природні ґрунти, антропогенно-глибокоперетворені ґрунти (урба­ноземи). Для природних непорушених та антропогенно-поверхневоперетворених природних ґрунтів здебільшого характерний важкосуглинковий і середньосуглинковий гранулометричний склад. Верхні горизонти ґрунтів пересипів лиманів мають легший гранулометричний склад – від легкосуглинкового до піщаного. Гранулометричний склад урбаноземів важкосуглинковий з тен­денцією до полегшення завдяки антропогенному збільшенню вмісту піщаних фракцій та скелет­ного матеріалу. Характерною ознакою непорушених ґрунтів Одеси є досить висока варіативність показників вмісту азоту за нітрифікаційнійною здатністю, рухомого фосфору й обмінного калію, а також органічної речовини. Сума увібраних основ у природних непорушених та антропогенно-поверхневоперетворених природних ґрунтах, як і в урбаноземах, невисока. Співвідношення між кальцієм та магнієм коливається від 2:1 до 6:1. Автоморфні ґрунти переважно є слабкосолонцю­ватими. Для болотних ґрунтів характерне дуже значне збільшення частки натрію від суми увібра­них основ – до 36,47 %. Природні чорноземні ґрунти не мають засолення. Лучні ґрунти з поверхні мають слабкий, а вниз по профілю – середній і сильний ступінь хлоридного засолення; урбанозе­ми – слабкий ступінь хлоридно-сульфатного засолення, що пов’язано із застосуванням сумішей від ожеледиці в зимовий час; болотні ґрунти – з поверхні сильний ступінь содово-хлоридного типу засолення, а глейовий горизонт – хлоридно-сульфатний тип і слабкий ступінь засолення.


Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 293–302 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10195


Ключові слова


Одеса; міські ґрунти; антропогенна трансформація міських ґрунтів.

Повний текст:

PDF

Посилання


Kryshtop, Ye. A., & Voloshchenko, V. V. (2013). Urban soils as an integral part of urban and technologically-contaminated areas. Visnyk KhNAU. Hruntoznavstvo, ahrokhimiia, zemlerobstvo, lisove hospodarstvo (electronic journal), 2, 200–206. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Vkhnau_grunt_2013_2_42.pdf.

Marynych, O. M., Parkhomenko, G. O., Petrenko, O. M., Shyshhenko, P.G. (2003). Udoskonalena skhema fizyko-geografichnogo rajonuvannya Ukrayiny. Ukrainian Geographical Journal, 1, 16–20.

Matsibora, O. V., Kuraieva, I. V., & Vojtiuk, Yu. Yu. (2014). The use of spatial interpolation to analyze the distribution of heavy metals in urban soils. Instytut heohrafii NAN Ukrainy. Teoriia i metodolohiia (electronic journal) (pp. 25–31). Kyiv. Retrieved from http://www.enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/7478/1/Matsibora.pdf.

Medvedyeva, O.V. (2004). Dosvid klasyfikaciyi miskyh gruntiv stepovoyi zony Ukrayiny. Gruntoznavstvo, 5(1–2), 34–39.

Mykhajlyuk, V.I. (2001). Grunty dolyn richok pivnichno-zakhidnogo Prychornomorya: ekologiya, geneza, systematyka, vlastyvosti, problemy vykorystannya. Odesa: Astroprynt, 340 p.

Mirzak, O. V. (2001). Environmental features edafotopiv urban areas steppe zone of Ukraine (for example, m. Dnipropetrovsk). Extended abstract of candidate’s thesis, Dnipropetrovsk: Dnipropetrovskyi natsionalnyi universyteti Ministerstva osvity i nauky Ukrainy, 19 p.

Khokhryakova, A.I. (2016). Grunty mist: osoblyvosti genezysu, klasyfikaciyi ta diagnostyky. Visnyk ONU. Ser.: Geografichni ta geologichni nauky, 28(1(28)), 110–125. Retrieved from http://visgeo.onu.edu.ua/article/view/90336/86051.

Nikitenko, M. A. (2007). The impact of urbanization on the transformation of the soil and conditions for the functioning of woody plants middle Preduralja cities (on an example of Sarapul and Kambarka) (Unpublished doctoral dissertation), GOUVPO “Udmurtskiy gosudarstvennyy universitet”, Izhevsk, 193 p.

Stroganova, M.N., & Agarkova, M.G. (1992). Gorodskie pochvy: opyt izuchenija i sistematiki (na primere pochv jugo-zapadnoj chasti g. Moskvy). Pochvovedenie, 7, 16–24 (in Russian).

Craul, P.J. (1999). Urban soils: applications and practices. New York: John Wiley & Sons, 384 p.

http://geomap.land.kiev.ua/zoning-1.html

Rossiter, D. G., & Burghardt, W. (2003). Classification of urban and industrial soils in the world reference base for soil resources: working document. Proceedings from the Second International Conference of the working group Soil of Urban, Industrial, Traffic and Mining Areas (SUITMA) of the International Union of Soil Science (IUSS) (Nancy (F), 09-11 July, 2003), Nancy, 21 p.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10195

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)