ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗСУВУ НА ВУЛ. КУПРІНА У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

Oksana Koltun

Анотація


Зсув у четвертинних лесах стався у балці на лівому березі р. Самець, обмежений вулицями Митрополита Шептицького на заході, Купріна на півночі, провулком Петлюри на сході (140–250 м на схід від ділянки), двома ставками на півдні. Перепад висот від вул. Купріна до заплави Самця становить 42 м, довжина з півночі на південь – 820 м, максимальна ширина – 390 м. Оскільки точні дати зсувних зрушень, а також геологічні, картографічні чи інші матеріали такого типу на час зсуву (а це кінець 1950-х років для першого зсуву і перша половина 1970-х років для другого) не знайдені, то це дослідження – підсумок реконструкції геоморфологічної будови території за вели­комасштабними картами і планами кінця ХІХ–початку ХХІ ст. Після зсуву балка і прилеглі ділянки лесового плато зазнали суттєвих морфологічних змін, і в сучасному рельєфі замість схилів та поверхонь різної крутості й генезису виділяють привододільні поверхні, забудовані без знач­ного вертикального планування; схили лесового плато, балок і річкової рівнини, терасовані під забудову; на тілі зсуву – три штучні тераси, прямовисні та круті уступи (максимальна висота – 9 м), поверхні з мозаїчним поєднанням дрібних терасоподібних площадок, виположених схилів і уступів, дрібногорбкуваті поверхні. Язик зсуву заходив на заплаву Самця, ця частина зсуву згодом була повністю змінена внаслідок спорудження греблі, дамб, ставків і каналу наприкінці 1980-х років. Простежено зв’язок між антропогенними змінами рельєфу й особливостями зсуву: насамперед, східні і західні стінки відриву пов’язані з виїмками кар’єрів. Сучасна нижня тераса має приблизно ті ж абсолютні висоти, що й західна кар’єрна ділянка до зсуву. Північна стінка відриву здебільшого повторює обриси брівки балки, проте згладжує менші вигини. На північному сході зсув захопив частину привододільних схилів і вододільного плато, теперішні відмітки середньої тераси близькі до рівня східного кар’єру. Природні долинні форми були знищені і зсувом, і неодноразовим переплануванням території, тому ситуація з експозицією спростилася: за винятком уступів біля брівки зсуву, за площею домінують схили з південною експозицією. Вигнуті стовбури дерев, похилені стовпи і тріщини й інші руйнування споруд на досліджуваній території у 2015 р. свідчать про розвиток повільних зсувних деформацій і нині.

 

Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 143–151 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10180


Ключові слова


зсуви у містах; зсуви в лесах; морфологія рельєфу; місто Хмельницький.

Повний текст:

PDF

Посилання


Koltun, O.V. (2016). Contemporary morphology of the Khmelnytskyi City’s nineteenth century quarries. Scientific Notes of Sumy State Pedagogical University. A Series of Geographical Sciences, 7, 53–63 (in Ukrainian).

Koltun, O.V. (2016). The reason of the landslide on Kuprin str. Khmelnytskyi City. Proceeding from International conference Land management, cadaster and land protection in Ukraine: current status and European perspective (September 23–24, 2016. Kyiv, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine), 206–210 (in Ukrainian).

Koltun, O. (2016). Geomorphological processes of Khmelnytskyi City’s nineteenth century quarries. Problems of geomorphology and paleogeography of the Ukrainian Carpathians and adjacent areas, 1(6), 104–117 (in Ukrainian).

Koltun, O. (2016). The loess quarries of the twentieth century in Khmelnytskyi City area: contemporary morphology and geomorphological processes. Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 50, 208–223 (in Ukrainian). DOI: 10.30970/vgg.2016.50.8696

Topographic map 1:25 000 (1969, 1972). Sheets M-35-90-G-b, M-35-90-G-g, M-35-91-V-a, M-35-91-V-v. Moscow: The Army General Staff (hence Generalnyy Shtab) (in Russian).

Khmelnytskyi. The city plan project. Explanatory Notes (1963). Kyiv: GIPROGRAD, 386 pp. (in Russian).

Khmelnytskyi (1993). City map 1:17 000. Kyiv: Head office of Geodesy, Cartography and Cadastre at the Cabinet of Ministers of Ukraine (in Ukrainian).

Płoskirów [Mapa] 1:100 000 (1931). Pas 51, slup 44. Warszawa: Wojskowy Instytut Geograficzny. (Opracowano na podstawie map 1:84 000 wydania 1915 i 17 r. Zdjęcie oryginalne z r. 1890, 1901, 2, 7 i 8).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10180

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)