ЕТНІЧНІ КАРТИ УКРАЇНCЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ПРАЦЯХ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ УЧЕНИХ XIX ст.
Анотація
Розглянуто розвиток уявлень про межі розселення українського етносу на початок складання етнографічних карт території Австрійської та Російської монархій, починаючи з 20-х років ХІХ ст. Проаналізовано погляди дослідників, що вивчали це питання в різні періоди.
Уперше українська етнічна територія в друкованому вигляді відображена 1477 р. в болонському виданні “Географії” К. Птолемея. Мапа підготовлена способом мідериту з незначними доопрацюваннями Н. Ґермана. Потім ця мапа входила до всіх 57 видань цієї “Географії” аж до 1730 р.
На підставі детального опрацювання й аналізу картографічних джерел, узагальнення результатів етнографічних, історичних та географічних досліджень української етнічної території простежено зміни меж у розселенні українського етносу.
На початку ХІХ ст. у багатьох країнах Європи запроваджено регулярні переписи населення, а також значно активізовано етнографічні дослідження, пов’язані з українським національним відродженням. Це створило об’єктивні передумови для започаткування у 20-х роках XIX ст. етнічного картографування. Стало можливим детально, буквально за населеними пунктами, картографувати склад людності, визначати абсолютну і відносну частку окремої національності на певній території.
Хронологічно висвітлено основні картографічні твори, на яких відображена українська етнічна територія. Зроблено опис багатьох етнічних карт. На засадах опрацювання значної кількості картографічних і літературних джерел хронологічно висвітлено історію етнографічного картографування території розселення українців.
Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 3–14 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10037
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Galushko, K. (2013). Ukraine on European map: Ukraine and Ukrainians in cartography from ancient to XX century. Kyiv, 143 p. (in Ukrainian).
Padjuka, N. (2008). Beginnings of Ukrainian ethnocartography (second half of the XIXth c.). Zapysky Lvivskoi natsionalnoi naukovoi biblioteky Ukrainy imeni V. Stefanyka, 1, 435–458. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/lnnbyivs_2008_1_28 (in Ukrainian).
Rovenchak, I., & Sumytina, A. (1992). First ethnic maps of Ukrainian lands. Pam’iatky Ukrainy, 1, 22–26 (in Ukrainian).
Sossa, R. (2007). History of cartography of the territory of Ukraine. Kyiv: Lybid`, 336 p. (in Ukrainian).
d'Erkert, R. (1863). Atlas Ethnographique des provinces habitées en totalité ou en partie par des Polonais. St. Petersbourg, (in French).
Berghaus, H. (1845). Ethnographische Karte der Osterreichischen Monarchie. 10 p. (in German).
Berghaus, H. (1845). Ethnographische Karte von Europa. Ethnographie, 5–8 (in German).
Csaplovics, J. (1829). Ethnographische Karte des Königreichs Ungern sammt Kroatien, Slawonien, der ungarischen Militargrenze und der Seeküste. Leipzig (in German).
Czoernig, K. (1855). Ethnographische Karte der Österreichischen Monarchie: in vier Blättern. 1:864 000. Wien (in German).
Frohlich, R. (1849). Neueste National und Sprachenkarte des Österreichischen Kaiserstaates und der angrenzenden Theile, mit genauer Angabe der einzelnen Sprachfamilien. Wien (in German).
Häufler, J. (1845). Sprachenkarte der Österreichischen Monarchie sammt erklärender Übersicht der Volker dieses Kaiserstaates, ihrer Sprachstamme und Mundarten, ihrer örtlichen und numerischen Vertheilung. Ofen (in German).
Physisch-Statistisch und Politischer Atlas von Europa ... in 6 Karten gross Format, schon illuminirt, mit erklärendem Text am Rand. Verfertiget zum Selbst Studium und der Tugend gewidmet von C. Desjardins (1837). Wien. Zu haben bei dem Verfasser, Haarmarkt No. 731, und in allen soliden Kunst - und Buchhandlungen Deutschlands (in German).
Raffelsperger, F. (1860). Grosser Hand-Atlas Über Alle Theile Der Erde. Wien.
Šafařik, P. J. (1842). Slovansky Narodopis. Praha (in Czech).
Šafařik, P. J. (1842). Slovansky zeměvid. Praha (in Czech).
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10037
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)