ДІАЛОГ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНА ПРАКТИКА
Анотація
Проаналізовано діалог як один із видів соціокультурних практик у глобальному аспекті взаємовпливу цих практик – діалозі культур. Особливу увагу звернено на мовний чинник як основу етнобуття та проекту інтеграційних процесів. Наголошено на необхідності синтезу історичних традицій на основі парадигми демократичності, що в сучасних умовах сприяє культивуванню гуманізму та автентичної діалогічності. В епоху глобалізації життєво необхідною є розробка тих мовних стратегій інтеграції, які передбачають використання національної мови в практиках культуротворення в усіх сферах соціального дискурсу. Практична реалізація передбачає експлікацію певних принципів світоглядного значення в конкретних просторово-часових вимірах, тому засадами практичної реалізації діалогу виступають його світоглядні принципи, зокрема гуманістичності, демократичності, толерантності.
Ключові слова: діалог, глобалізація, інтеграція, асиміляція, демократія, культуротворчість.
Повний текст:
PDFПосилання
1. Андерсен Р. Дискурсивне походження диктатури і демократії // Універсум. Журнал політології, футурології, економіки, науки та культури, 2003. № 7. С. 8–20.
2. Бор Н. Атомная физика и человеческое познание. М.: Изд-во иностранной литературы, 1961.
3. Габермас Ю. Для чого Європі конституція? // Deutschland, грудень 2001/січень 2002. С. 62–65.
4. Гадамер Г. Герменевтика і поетика. Вибрані твори. К.: “Юніерс”, 2001.
5. Карась А. Громадянське суспільство в аспекті дискурсивно-етичних практик: Український контекст. // Схід. Аналітично-інформаційний журнал, 2006. № 3 (75). С. 91–96.
6. Озадовська Л. Парадигма діалогічності в сучасному мисленні // Практична філософія, 2003. № 3. С. 99–112.
7. Рожен О. Що для росіянина добре, те для українця – смерть (інтерв’ю І. Яковенка) // Дзеркало тижня, 9–15 жовтня 2004. № 40 (515).
8. Рорти Р. От религии через философию к литературе: путь западных интеллектуалов // Вопросы философии, 2003. № 3. С. 30–42.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.