ТІЛО ЯК ТЕКСТ: СЕМІОТИКА ПОСТМОДЕРНІСТИЧНОГО РОЗУМІННЯ

Анотація

Проаналізовано сучасне розуміння поняття тексту. Показано, як обґрунтовують зв’язок
між тілом та текстом представники постмодернізму (М. Фуко, Ж. Бодріяр, Ж. Дерида, Ж.-Л.
Нансі, Р. Барт). Розглянуто способи соціального конструювання тіла та його використання як
метафори. Виокремлено дві групи постмодерністів залежно від того, як вони вирішують
проблему тіла. Представники першої групи (М. Фуко та Ж. Бодріяр) вважають, що тіло
повністю піддається декодуванню. Представники другої (Ж. Дерида, Ж.-Л. Нансі, Р. Барт) –
прирівнюють тіло до нескінченного твору, однозначне прочитання якого неможливе. У
підсумку запропоновано збагатити постмодерністичні концепції тілесності здобутками
феноменологічної та християнської думки і наголосити на важливості особового аспекту.
Ключові слова: тіло, текст, семіотика, метафора.