ҐЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ЛІОТАРІВСЬКОЇ НАРАТИВНОЇ ПРОГРАМИ: СУЧАСНА ЖІНКА У РОЗПОВІДЯХ

Анотація

Розглянуто особливості розвитку наративного методу та його становлення у руслі ліотарівської наративної програми постмодерністської філософії. Зауважено позиції теоретиків статі, які у межах своїх підходів (психоаналітичного) активно напрацювали поле «малих наративів» про жіночий суб’єкт, інверсії соціальних ролей та проблеми суб’єктифікації. Теоретикам ґендеру під еґідою ліотарівської ідеї вдалося об’єднати усі види ґендеризованого знання («малих наративів») й утвердити наратив як емпіричний метод. Акцентовано на значенні застосування методу наративу в освітніх цілях. Проаналізовано результати дослідження студентських наративів «Українська жінка постсучасності та її горизонти». Показано, що автори наративів є в закритій дилемі «професійна самореалізація – сім’я», не рефлексують над іншими вагомими сферами самоздійснення.