СВОБОДА ВОЛІ В СИТУАЦІЇ ВИБОРУ З ПОГЛЯДУ БІОЛОГІЧНОГО НАТУРАЛІЗМУ

Анотація

У статті проаналізовано проблему свободи волі. Автор визначає її як здатність само-
стійно вчиняти вибір. Довкола цієї проблеми у філософії точаться дискусії вже не одну
тисячу років, але лише сьогодні, коли нейронаука отримала суттєвий розвиток, мислителі
можуть по-справжньому осягнути її природу. У зв’язку з цим, як зауважує автор, концепція
біологічного натуралізму американського філософа Дж. Серля заслуговує на особливу ува-
гу. Адже вона пояснює, як виникає свідомість і як ментальне співвідноситься із фізичним
(мозком). Проблема свідомості є підґрунтям для розуміння суті свободи волі. Дж. Серль
показав, що свідомість є біологічним феноменом. Її основними характеристиками є квалі-
тативність, суб’єктивність та єдність. Усі свідомі процеси зумовлені процесами нижчого
(нейробіологічного) рівня. Утім, свідомість не можна редукувати до фізичних і хімічних
властивостей. Особливостями ментальних процесів є суб’єктивність, квалітативність,
інтенціональність і онтологія від першої особи. Цим вони відрізняються від фізичних про-
цесів. Але ментальні процеси, як і фізичні, є локалізованими в просторі і детермінованими
мікрофізичними процесами. Крім того, вони здатні впливати на фізичні процеси. Свобода
волі виникає на рівні сфери ментального.
Критично розглянуто дві гіпотези Дж. Серля, які він висунув для пояснення природи
свободи волі: перша – психологічний лібертаріанізм і нейробіологічний детермінізм, друга –
системна причиновість, свідомість і невизначеність. Згідно з першою гіпотезою, ментальні
процеси детерміновані фізичними і є немов епіфеноменами. Зауважено, що в такому разі
не зовсім зрозуміло, наскільки наша поведінка може бути раціональною і чи мають люди
нести відповідальність за свій вибір, оскільки процес прийняття рішень детермінований
нейробіологічними процесами. Згідно з другою гіпотезою, і на ментальному, і на фізичному 

рівнях немає чітких причиново-наслідкових зв’язків. На обох рівнях панує певна невизна-
ченість. Складність цієї гіпотези, на думку автора статті, полягає в тому, що можливість
пояснення природи свободи волі видається нездійсненною. Адже і так між ментальним і
фізичним існує низка розривів між різними елементами свобідної дії: її нейробіологічними
основами, рішенням, початком виконання рішення, доведенням дії до кінця. Дж. Серль
остаточної відповіді на те, яка з гіпотез правильна, не дає. Він припустив, що правильною,
можливо, є якась третя гіпотеза. Недолік концепції біологічного натуралізму, як зауважено
автором статті, полягає в тому, що, зважаючи на таку кількість розривів, яка впливає на
пояснення природи свободи волі, цю концепцію не можна піддати процедурі фальсифікації.
Крім того, незрозуміло, якою має бути нейробіологічна основа для загальних понять. Хоча,
як не дивно, часто вибір здійснюють, керуючись саме абстрактними ідеями на кшталт
морального обов’язку, відповідальності чи тактовності.
Аналізуючи проблему свободи волі, досліджено шість можливих варіантів співвід-
ношення ментального і фізичного: 1) фізичні процеси впливають на фізичні процеси
(за цих умов немає свободи волі); 2) фізичне повністю зумовлює ментальне. Внаслідок
цього виникає проблема морального релятивізму. Адже все, що ми робимо, – це лише те,
що визначив наш мозок; 3) ментальне може впливати на фізичне. Так існує деяка неза-
лежність ментального від фізичного. Цей варіант причиново-наслідкових зв’язків допус-
кається біологічним натуралізмом Дж. Серля; 4) ментальне детермінує ментальне – що є
справжнім рівнем існування свободи волі. Утім, детермінізм цього рівня формальний; 5) і
6) ментальне і фізичне детермінують самі себе (обидва варіанти є, радше, метафізичними
і відмежованими від проблеми свободи волі).
Автором запропоновано формальну модель вибору на основі мисленнєвого експери-
менту. Обґрунтовано, що, здійснюючи вибір між речами, здійснюють вибір між критеріями,
який ґрунтується на нашому попередньому досвіді. Звідси випливає, що можна одночасно
поглянути на альтернативи вибору і критерії вибору й змінити свою думку в будь-який
момент, вибравши перше-ліпше. Адже процес вибору обмежений у часі. Згідно з гіпотезою
автора: формальний детермінізм на ментальному рівні відрізняється від детермінізму фі-
зичного рівня. Саме з погляду цієї гіпотези і можна міркувати про наявність свободи волі.
Ключові слова: свобода волі, ситуація вибору, біологічний натуралізм, Дж. Серль, аналітична філософія свідомості.