ЕТИМОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ФІЛОСОФІЇ ПАМ’ЯТІ

Анотація

У статті висвітлено сучасний розвиток особливого напряму гуманітаристики – філософії пам’яті. Окреслено фронтири актуальної проблематики сучасних наукових зацікавлень у контексті спостереженої інтенції до розвитку гуманітарних наук у світі й України. Проаналізовано історико-культурні передумови формування категоріального апарату в дослідженнях феномену пам’яті. Визначено місце філософії пам’яті в соціокультурному контексті Античності на прикладі аналізу світоглядних категорій. Підкреслено важливість комплексного осмислення і підходу до предметів, що лежать у предметній площині науково-філософського аналізу. Особливе місце відведено розгляду аристотелівської теорії пам’яті та спогаду, диференціації цих двох понять. Зазначені точки дотику теорії пам’яті Арістотеля та мистецтва пам’яті. Ґрунтовно проаналізовано етимологічне дерево категоріального апарату філософії пам’яті у трактатах Арістотеля на прикладі таких праць, як малий трактат «Про пам’ять і спогади», великий трактат «Про душу», малий трактат «Про тлумачення», увагу також звернено на деякі частини «Фізики» та «Метафізики». Виявлено спільне та відмінне в теоріях пам’яті та спогаду Платона й Арістотеля. До матеріалів статті також долучена критика теорії пам’яті Плотіна. Досліджена філософсько-семантична складова частина грецького мовного характеру осмислення філософії пам’яті з огляду на категорії «пам’ять», «спогад», «пригадування», «наслідування», «уява», «репрезентація», «перцепція», «досвід», що висвітлюють теорії філософії пам’яті. Окреслено потребу в комплексному залученні теорії філософії пам’яті до аналізу аристотелівського підходу в дослідженнях предмету пам’яті. Запропоновано посилити інтенцію наукових зацікавлень до включення етимологічних складників, наголошено на важливості їх екзаменаційного перекладу разом із компаративним аналізом наявних перекладацьких версій. Підкреслено важливість акцентуації лінгвістичного складника у формуванні уявлень про теорії філософії пам’яті. Ключові слова: філософія пам’яті, феномен, спогад, Античність, сприйняття, уява.