СОЦІАЛЬНИЙ ДОБРОБУТ ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Анотація. Метою статті є розробка підходів щодо встановлення взаємозв’язку між «сталим розвитком», «добробутом» та «соціальним добробутом» в економіці України на підставі ціннісноорієнтованого підходу. У дослідженні використано методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, умовиводу, узагальнення, абстракції. Результати дослідження показали, що варто враховувати взаємозв’язки сталого розвитку та соціального добробуту суспільства. Зазначено, що соціальний добробут передбачає спілкування людини як у процесі професійної діяльності, так і поза нею. Він залежить від взаємодії і рівня поваги потреб та преференцій людини, усвідомлення власної ідентичності. Подано еволюцію добробуту залежно від зміни типів суспільства. Встановлено, що добробут досягається через зростання, визначається знаннями і рівнем освіти, новою роллю науки і техніки, інформаційних технологій, синергетичних систем за інформаційного суспільства. Констатовано, що соціальний добробут характеризується через цінності. Визначено, що українське суспільство реалізує такі цінності як збереження і самоствердження та традиційність і виживання. Проте, щоб досягти цілей сталого розвитку додатково потрібно акцентувати увагу на цінностях відкритості до змін, самотрансцендентності, секулярно-раціональних та цінностей самовираження. Визначено взаємозв’язок соціального добробуту та сталого розвитку на ціннісно-орієнтованих принципах. Він ґрунтується на взаємозв’язку добробуту та інформації, відсутністю гарантів щодо швидкого зростання через реалізацію цілей сталого розвитку, роздільності економіки, довкілля та суспільних інститутів для реалізації цілей сталого розвитку.

Ключові слова: еволюція добробуту, соціальний добробут, сталий розвиток, цінності, типи суспільства