ДОСЛІДЖЕННЯ СТУПЕНЯ АГРЕГУВАННЯ ЧАСТИНОК ДІОКСИДУ ТИТАНУ В ЙОГО ВОДНИХ СУСПЕНЗІЯХ

Анотація

Розглянуто можливості седиментаційного методу аналізу дисперсності у вивченні
агрегування частинок промислових порошків у водних суспензіях. За основу моделі
руйнування просторової структури порошків, яка існує на повітрі, під час приготування їхніх
водних суспензій узято процес поступового виходу зі складу агрегатів периферійних частинок,
які найслабше зв’язані між собою, і усталення рівноваги: агрегати частинок <=> первинні
частинки. Обговорено питання оцінювання кількості первинних частинок у граничних
агрегатах.
Для досліджуваного зразка порошку діоксиду титану знайдено, що граничні агрегати у
його водних суспензіях містять близько 11 первинних частинок, зміна рН дисперсійного
середовища не впливає на кількість первинних частинок у граничних агрегатах, а за наявності
у суспензіях додецилсульфату натрію із концентрацією 5,7 ммоль/дм 3 кількість первинних
частинок у граничних агрегатах зменшується до 8. Цей ефект пояснено суттєвою зміною умов
змочування поверхні частинок порошку під час приготування суспензій.

Ключові слова: водні суспензії, міжчастинкова взаємодія, агрегування порошків,
седиментаційний аналіз, діоксид титану.