МОЛІБДЕН ОКСИД(VI) – ПОЛІАНІЛІНОВІ КАТОДНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЛІТІЄВИХ ХІМІЧНИХ ДЖЕРЕЛ СТРУМУ
Анотація
Одностадійним методом синтезовано композити поліпірол–MоO 3 , поліанілін–MоO 3 у
разі окиснювальної поліконденсації π–спряжених мономерів за наявності MоO 3 , вивчено їхні
електрохімічні властивості як матеріалів для виготовлення катодів літієвих джерел струму.
Ванадат амонію слугував окисником для аніліну в ході проведення цього синтезу в кислому
середовищі (Н 2 SO 4 ), тому що окиснювальний потенціал MоO 3 є недостатнім для одержання
катіон-радикала вихідної молекули мономеру. Методом ІЧ-спектроскопії вивчено будову
синтезованих полімерів і композитів. У спектрі композита поліанілін–MоO 3 простежуються
піки поглинання поліаніліну (1 563, 1 482, 1 238, 1 132 см -1 ), а також широкий діапазон
абсорбційних піків між 950 і 1 000 cм -1 , які належать до коливань атомів Мо-O в структурних
комірках MоO 3 . Доведено існування міжмолекулярної взаємодії між компонентами композита,
одержаного методом полімеризаційного наповнення, що підтверджено зсувом максимумів
піків поглинання коливань груп атомів Мо–О в ІЧ-спектрі. Електропровідність синтезованих
зразків електропровідний полімер–МоО 3 є в межах (3–10 -5 См/см та залежить від природи
полімерного компонента і складу композита. На підставі аналізу розрядних кривих макетів
літієвих джерел струму з’ясовано, що питомі характеристики елементів Li–MoO 3 , (U р.к. =
2,65 В, питома ємність – 15 А·с/г -1 ) можна поліпшити з використанням композита ПАн–МоО 3
як катодного матеріалу у складі первинних джерел струму. Зміна природи електропровідного
полімеру в складі композита (поліпірол–МоО 3 на поліанілін–МоО 3 ) призводить до збільшення
густини розрядного струму для цих катодних матеріалів у початковий момент часу (від 9,6 до
17,8)×10 -3 А×см -2 та збільшення розрядної ємності (від 13,5 до 18,3 А×с/г).
Ключові слова: композити, поліпірол, МоО 3 , поліанілін.
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.