ПРОСТОРОВЕ ВАРІЮВАННЯ ЕКОМОРФІЧНОї СТРУКТУРИ ҐРУНТОВОї МЕзОФАУНИ лІСОПАРКОВОгО НАСАДЖЕННЯ (НА ПРИКлАДІ ПАРКУ В МЕЖАх М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА)

Анотація

У роботі наведені результати вивчення методами OMI- та RLQ-аналізу просторового варіювання екоморфічної структури ґрунтової мезофауни штучного лісопаркового насадження. Дані для дослідження зібрані за допомогою ручного розбирання ґрунтових зразків площею 0,25×25 см по регулярній сітці (7×15 зразків) з відстанню між точками відбору 2 м (результати представлені як L-таблиця), проведено вимірювання температури, електропровідності й твердості ґрунту, потужності підстилки та висоти травостою (R-таблиця). Перші дві осі OMI–аналізу описують 95,23% інерції, що цілком достатньо для того, щоб опис диференціації екологічних ніш мезофауни на досліджуваному полігоні проводити у просторі перших двох осей. Для середнього значення маргінальності угруповання (OMI=5,15) рівень значимості становить р=0,01, що свідчить про важливу роль обраних змінних середовища для структурування угруповання ґрунтової мезофауни. У результаті RLQ-аналізу й подальшої кластерної процедури виявлені три ключові функціональні групи мезопедобіонтів і знайдена роль едафічних факторів у їх просторовому варіюванні.

Ключові слова: ґрунтова мезофауна, екологічна ніша, просторова екологія, екоморфи.