ЧАСТОТИ ГЕНОТИПІВ І АЛЕЛІВ ЗА ЛОКУСОМ β-ЕСТЕРАЗИ ЯКІ ТРАПЛЯЮТЬСЯ В ЛАБОРАТОРНИХ ПОПУЛЯЦІЯХ ОКРЕМИХ ВИДІВ ДРОЗОФІЛ

Анотація

Методом диск-електрофорезу в поліакриламідному гелі з подальшим гістохімічним виявленням ферментних фракцій визначали частоти генотипів і алелів за локусом β-естерази (К.Ф. 3.1.1.1) в лабораторних популяціях Drosophila virilis (Sturtevant, 1916), D. simulans (Sturtevant, 1919) та D. mercatorum (Patterson et Weeler, 1942), створених із природних популяцій Київської та Одеської областей. У D. virilis виявлено три алозими β-естерази та два генотипових класи − гетерозиготи і гомозиготи домінантні. У D. simulans виявлено два алозими відповідного ферменту і один генотиповий клас – гетерозиготний. У D. mercatorum виявлено три алозими і три генотипових класи, що нерівномірно представлені у популяції. Визначено частоти алелів, які кодують відповідні алозими β-естерази, а також частоти відповідних генотипів. Встановлено відхилення спостережуваних частот генотипів від теоретично очікуваних. Розглядається питання про вплив природного добору, спрямованого проти певних генотипів D. simulans. Крім того, досліджено вплив ефекту «пляшкового горла» на частоти алелів і генотипів у досліджуваних лабораторних популяціях.

Ключові слова: β-естераза, алозими, частоти алелів і генотипів, дрозофіла.