АНТИОКСИДАНТНА СИСТЕМА ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ЗА УМОВ ГОСТРОГО ГЕПАТИТУ ПІД ЧАС КОРЕКЦІЇ КОМПЛЕКСАМИ АНТИОКСИДАНТІВ
Анотація
Досліджено динаміку процесів перекисного окиснення ліпідів і стан ферментної ланки антиоксидантної системи печінки щурів за умов гострого токсичного гепатиту й під час корекції комплексами антиоксидантів «Тріовіт» + кверцетин і «Тріовіт» + кверцетин + α-ліпоєва кислота. Дослідження проводили з використанням білих лабораторних щурів лінії Wistar, які поділені на чотири групи (по 6 у кожній): І група – контрольна; ІІ, ІІІ та ІV групи – щури, у яких експериментально моделювали гострий гепатит за допомогою одноразового внутрішньоочеревинного введення розчину гідразин сульфату в концентрації 100 мг/кг. Тваринам третьої та четвертої груп, окрім гідразин сульфату, вводили комплекси антиоксидантів протягом 5 діб: III групи – «Тріовіт» і кверцетин, а IV групи – «Тріовіт», кверцетин і ліпоєву кислоту. На 7 добу тварин усіх чотирьох груп виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом за допомогою тотального кровопускання зі серця. У гомогенаті печінки визначали рівень малонового діальдегіду (МДА), дієнових кон’югатів (ДК), супероксиддисмутази (СОД), каталази.
Доведено, що внутрішньоочеревинне введення гідразину сульфату тваринам ІІ групи спричиняє зростання концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) – ДК та МДА, на фоні зниження активності СОД і зростання активності каталази порівняно з контрольною групою. Під час корекції гепатиту комплексами антиоксидантів, що включають «Тріовіт» і кверцетин, а також «Тріовіт», кверцетин і α-ліпоєву кислоту, спостерігається вірогідне зниження рівня ДК і МДА та зростання активності СОД порівняно з тваринами, що не отримували корекції. Вірогідне зниження активності каталази спостерігається за використання комплексу «Тріовіт», кверцетин і ліпоєва кислота. Корекція гепатиту за допомогою комбінації антиоксидантів, що включає «Тріовіт» і кверцетин, має більш виражений позитивний вплив на зниження інтенсивності процесів ПОЛ і збільшення активності СОД порівняно з комплексом антиоксидантів, що включає «Тріовіт», кверцетин і α-ліпоєву кислоту.
Пероральне введення комплексу антиоксидантів тваринам ІІІ та ІV груп нормалізує процеси ПОЛ і активність ферментів антиоксидантного захисту в печінці щурів, що свідчить про потужні антиоксидантні властивості препаратів і доцільність їхнього використання у корекції гепатитів.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
1. Baraboi V. A. Byoantyoksydanty. K.: Knyha plius, 2006. 462 s.
2. Baraboi V. A., Sutkovoi D. A. Okyslytelno-antyoksydantnyi homeostaz v norme y patolohyy: v 2 ch. Ch. 1. K.: Chernobylynterynform, 1997. 202 s.
3. Bishko O. I. Vilnoradykalni protsesy za vvedennia shchuram histaminu ta hipokhlorytu natriiu: dys. … kand. biol. nauk: 03.00.02. Lviv, 2016. 170 s.
4. Vylchynskaia T. Kvertsetyn y eho rol kak antyoksydanta, tsytostatyka y onkoprotektora // Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2014. № 1-2 (70-71). S. 55-58.
5. Halenova T. I., Herush I. V. Stan peroksydnoho okysnennia lipidiv i aktyvnist fermentiv antyoksydantnoi systemy pechinky za umov hostroho toksychnoho hepatytu ta dii nastoianky ekhinatsei purpurovoi // Klinichna farmatsiia. 2001. T. 5. № 4. S. 49-51.
6. Halenova T. I., Raksha N. V., Savchuk O. M. Zmina biokhimichnoho profiliu orhanizmu za umov tetrakhlormetan-indukovanoho urazhennia pechinky u shchuriv // Scientific Journal «ScienceRise:Biological Science». 2016. № 2(2). S. 47-54.
7. Dorkyna E. K., Serheeva E. O., Ohanesian e. T., Parfenteva E. P. Vlyianye byoflavonoydov na perekysnoe okyslenye lypydov y antyoksydantnye systemy pecheny krys pry ostrom alkoholnom otravlenyy // Vestn. Vol HMU. 2007. № 3 (23). S. 50-52.
8. Zhuravleva L. V., Kryvonosova E. M. Vlyianye sochetanoi terapyy alfa-lypoevoi kysloty y benfotyamyna na techenye nealkoholnoi zhyrovoi bolezny pecheny // Praktykuiuchyi likar. 2014. № 4. S. 42-47.
9. Zadorina O. V. Fermenty antyoksydantnoi systemy pechinky shchuriv za umov otruiennia khlorydom kadmiiu abo 1,2-dykhloretanom // Sovremennye problemy toksykolohyy. 2008. № 3. S. 68-72.
10. Koroliuk M. A., Yvanova L. Y., Maiorova N. T. Metod opredelenyia aktyvnosty katalazy // Lab. delo. 1988. № 1. S. 16-18.
11. Lavryshyn Yu. Yu., Varkholiak I. S., Martyshuk T. V. ta in. Biolohichne znachennia systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu tvaryn // Nauk. visn. Lviv. nats. un-tu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S. Z. Hzhytskoho. 2016. T. 18. № 2 (66). S. 100-111.
12. Laletyn V. S., Kolesnychenko L. S. Lypoevaia kyslota kak potentsyalnyi prooksydant // Sybyrskyi med. zhurnal. 2010. № 1. S. 72-74.
13. Levytskyi A. P., Makarenko O. A., Khodakov Y. V. Metody yssledovanyia zhyrov y masel: metod. rekomendatsyy. Odessa: KP «OHT», 2015. 32 s.
14. Lykhatska H. V. Strukturno-funktsionalni zminy pechinky ta mineralnoi shchilnosti kistkovoi tkanyny ta yikh korektsiia u khvorykh na vyrazkovu khvorobu: avtoref. dys. … kand. med. nauk: 14.01.36. Ivano-Frankivsk, 2006. 19 s.
15. Nahornaia N. V., Chetveryk N. A. Oksydatyvnyi stress: vlyianye na orhanyzm cheloveka, metody otsenky // Zdorove rebenka. 2010. № 2(23). S. 140-145.
16. Osoba I. A. Osoblyvosti funktsionuvannia systemy antyoksydantnoho zakhystu orhanizmu // Rybohospodarska nauka Ukrainy. 2009. № 1. S. 133-139.
17. Podymova S. D., Davletnyna Y. V. effektyvnost prymenenyia α-lypoevoi kysloty (berlytyona) u bolnykh nealkoholnym steatohepatytom // eksperymentalnaia y klynycheskaia hastroenterolohyia. 2008. № 5. S. 77-84.
18. Reznikov O. H., Polumbryk O. M., Balon Ya. H. Pro- ta antyoksydantna systemy i patolohichni protsesy v orhanizmi liudyny // Visn. NAN Ukrainy. 2014. № 10. S. 17-29.
https://doi.org/10.15407/visn2014.10.017
19. Rohovskyi V. S., Matiushyn A. Y., Shymanovskyi N. L. Perspektyvy prymenenyia preparatov kvertsetyna dlia profylaktyky y lechenyia ateroskleroza // Mezhdunar. med. zhurnal. 2011. № 3. S. 114-118.
20. Severyna S. E., Soloveva H. A. Praktykum po byokhymyy: ucheb. posob. M.: Yzd-vo MHU, 1989. 509 s.
21. Smirnov O., Kosyk O. Flavonoidy rutyn ta kvertsetyn. Biosyntez, budova, funktsii // Visn. Lviv. un-tu. Ser. biol. 2011. Vyp. 56. S. 3-11.
22. Stalnaia Y. D., Haryshvyly T. H. Metod opredelenyia malonovoho dyaldehyda s pomoshchiu tyobarbyturovoi kysloty // Sovremennye metody v byokhymyy / red. V.N. Orekhovych. M.: Medytsyna, 1977. S. 66-68.
23. Kharchenko Yu. A. Vlyianye byoflavonoydnoho kompleksa lystvenytsy na fyzyolohycheskoe sostoianye, byokhymycheskyi sostav krovy porosiat y fuktsyonalnoe sostoianye pecheny krys: Avtoref. dyss. … kand. byol. nauk: 03.03.01. Belhorod, 2013. 19 s.
https://doi.org/10.1055/s-0032-1326039
24. Chevary S. Rol SOD v okyslytelnykh protsessakh y metod opredelenyia ee v byolohycheskykh materyalakh // Lab. delo. 1985. № 11. S. 678-680.
25. Chumakova A. S., Teplyi D. L., Nesterova Yu. V. Yzmenenye svobodnoradykalnykh protsessov v razlychnykh orhanakh krys raznoho vozrasta pry ostrom stresse // Byol. yssledovanyia. 2009. № 4. S. 34-37
26. Khanturin M. R., Saspugayeva G. E., Beysenova R. R. Morpho-functional blood changes under the influence of hydrazine and correction with "Salaokollin" drug // European Researcher. 2012. Vol. 28. N 9-1. R. 1311-1317.
27. Stanković M. N., Mladenović D., Nincjvić M. The effects of α-lipoic acid on liver oxidative stress and free fatty acid composition in methionine-choline deficient diet-induced NAFLD // J. Med. Food. 2014. N 17(2). R. 254-261.
https://doi.org/10.1089/jmf.2013.0111
28. Valko M., Leibfritz D., Moncol J. et al. Free radicals and antioxidants in normal physiological functions and human disease // Int. J. Biochem. Cell. Bio. 2007. N 39 (1). R. 44-84.
https://doi.org/10.1016/j.biocel.2006.07.001
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2019.81.02
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
