УСПАДКУВАННЯ ОРАНЖЕВИХ ЗАБАРВЛЕНЬ КРАЙОВИХ КВІТОК СОНЯШНИКУ
Анотація
У наукових роботах описано до п’яти типів забарвлення крайових квіток соняшнику (Hellianthus annuus L.) одночасно: лимонне, світло-жовте, кремове (абрикосове), жовте й оранжеве. Повідомлено про моногенний рецесивний контроль оранжевого забарвлення щодо жовтого. Відомо п’ять хімічних сполук пігментів, унікальних для оранжевого забарвлення.
Мета нашого дослідження – встановити різноманітність і з’ясувати генетичний контроль оранжевого забарвлення крайових квіток соняшнику. Матеріалом дослідження слугувала колекція ліній соняшнику Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України. Для дослідження використано 28 ліній, із яких 14 ліній мали темне забарвлення крайових квіток соняшнику. Досліди проводили упродовж 2012–2018 pp. Визначення кольору крайових квіток соняшнику проводили з використанням сканера HP300 і програми Photoshop.
Вивчення параметрів складових забарвлення трьох каналів RGB показало істотну зміну і відмінність у забарвленні квіток ліній за каналом G. Окремо аналізували дві частини квітки: крайову половину й основну – ближчу до місця прикріплення квітки до кошика. Існують лінії з однаковим і різним відтінком забарвлення частин квітки. Розраховано кількісні показники забарвлення за жовтим кольором показали розподіл ліній на кілька груп. Найбільш темне оранжеве забарвлення має група з 9 ліній. Діапазон інтенсивності забарвлення за каналом G цієї групи 150–107, а краю – 165–185. Ще 6 ліній утворили групу зі ще світлішим забарвленням, схожим на оранжеве. Діапазон забарвлення основи квітки цієї групи 170–180, а краю 190–205. Щоб виділити цю групу окремо, забарвлення позначили як темно-жовте. Третя група ліній має жовте забарвлення. Відмінність груп ліній із оранжевим, темно-жовтим і жовтим забарвленням квіток доведена з імовірністю більше 0,001.
Вивчено нащадків першого та другого покоління від схрещувань ліній із різними типами забарвлення крайових квітів. Встановлено моногенний рецесивний контроль ознаки темно-жовтого забарвлення квіток лінії HAP7 щодо звичайного жовтого забарвлення крайових квіток. Встановлено домінантний контроль ознаки темно-жовтого забарвлення квіток лінії HAP7 щодо оранжевого забарвлення крайових квіток. Встановлено, що оранжеве забарвлення лінії КП11Б обумовлено двома рецесивними генами в гомозиготному стані щодо жовтого забарвлення.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
1. Barnashova E. K., Lobachev Yu. V., Voronkov M. H., Belousov E. B. Mass-spektrometrycheskoe opredelenye khymycheskoho sostava krasiashchykh pyhmentov yazychkovykh tsvetkov podsolnechnyka // Ahrokhymyia. 2007. № 9. S. 75-79.
2. Vedmedeva K. V. Okraska kraevykh tsvetkov v kollektsyy lynyi podsolnechnyka // Maslychnye kultury. Nauch.-tekh. biulleten VNYYMK. 2017. Vyp. 4 (172). S. 31-38.
3. Vedmedieva K. V. Uspadkuvannia oznaky abrykosovoho zabarvlennia kraiovykh kvitok soniashnyku (Helianthus annuus L.) // Plant Varieties Studying and Protection. 2019. Vol. 15. No. 2. S. 118-123. DOI: https://doi.org/10.21498/2518-1017.15.2.2019.173556
https://doi.org/10.21498/2518-1017.15.2.2019.173556
4. Pat. 87462 Ukraina, MPK A01G 7/00 Sposib vyznachennia zabarvlennia kraiovykh kvitiv soniashnyku / Vedmedieva K.V.; zaiavnyk i patentovlasnyk : Instytut oliinykh kultur NAAN - № u2013 09730; zaiavl. 05.08.2013 ; opubl. 10.02.2014. Biul. № 3. [Ssylka na dokument http://uapatents.com/4-87462-sposib-viznachennya-zabarvlennya-krajjovikh-kvitiv-sonyashniku.html]
5. Pymakhyn V. F., Lobachev Yu. H. Yspolzovanye markernykh pryznakov u podsolnechnyka // Henetyka. 1994. T. 30. Prylozhenye. S. 121. / Pimakhin, V.F., Lobachev YU.G. The use of marker features in sunflower // Genetics. 1994. T. 30. Appendix. FROM. 121
https://doi.org/10.1111/j.1600-0536.1994.tb00585.x
6. Badouin H. J., Gouzy H., Langlade N. B. The sunflower genome provides insights into oil metabolism, flowering and Asterid evolution // Nature. 2017. N 546. P. 148-152.
7. Fick G. N. Genetics of Floral Color and Morphology in Sunflower // J. Heredity. 1976. N 67. P. 227-230.
https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.jhered.a108715
8. Gomez K. A., Gomez A. A. Statistical procedures for agricultural research. New York, 1984. 704 p.
9. Kovacik A., Skaloud V. Results of inheritanse evaluation of agronomically important traits in sunflower // Helia. 1990. N 13. P. 41-46.
10. Leclerg P. Heredity de quelques caracteres qualitatifs chez le tournesol // Ann. Amelilor. Plants. 1968. N 18. P. 307-315.
11. Mladenovic E., Cvejic S., Jocic S. et al. Variability of morphological characters among ornamental sunflower collection // Genetika. 2017. No. 49 (2). P. 573-582.
https://doi.org/10.2298/GENSR1702573M
12. Secerov-Fiser V., Skoric D. Inheritance of flower colour and morphology in ornamental sunflower // Proc. 12th Sunflower Conf., Novi Sad, Yugoslavia 2-29 July 1988. Paris, France: Int Sunflower Assoc, 1988. P. 442.
13. Škorić D., Seiler G. J., Zhao L. Sunflower breeding. Novi Sad, Serbia: Serbian Academy of Science and Arts, 2012. 520 p.
14. Yue B., Vick B. A., Yuan W., Hu J. Mapping one of the 2 genes controlling lemon ray fower color in sunflower (Helianthus annuus L.) // J. Heredity. 2008. N 99. P. 564-567.
https://doi.org/10.1093/jhered/esn033
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2019.81.05
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
