РУСЬКИЙ СОБОР 1848 РОКУ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ ОГЛЯД

Анотація

Руський собор, як політичне товариство, яке в 1848 р. об’єднало в під-
австрійській Галичині осіб з двоступеневою українсько/русько-польською
ідентичністю, не має розвиненої історіографічної традиції. У категоріях
модерної національної свідомості Руський собор був маргінальним утворен-
ням і не вписувався ні в український, ні в польський національний історич-
ний метанаратив. Якщо українські історики трактували товариство як зна-
ряддя в польських руках для обмеження національних прав галицьких
українців, то польські автори взагалі воліли обминати його увагою, позаяк
бачили в ньому приклад невдалої польської політики в українському питанні.
Деякі зміни в інтерпретаціях з’явилися щойно в останнє десятиліття, коли
історики включили Руський собор в мережу національно-політичних орієн-
тацій, які визначали розвиток галицько-руської спільноти в середині ХІХ ст.
Вираженої та цілісної джерельної бази Руський собор не має. Вона вплетена
в ширші тексти – актові матеріали, публікації в пресі, спогадові пам’ятки,
листування, які історикам переважно відомі, але використовуються ними
переважно в контексті діяльності Головної руської ради та польської Цент-
ральної ради народової – національно-представницьких організацій, що
стали символами магістральних напрямів національного розвитку.
Ключові слова: Галичина, революція 1848 р., Руський собор, “русини
польської нації” (gente Rutheni, natione Poloni), українсько-польські від-
носини.