АВТЕНТИЧНИЙ РУХ У СУЧАСНОМУХОРЕОГРАФІЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Анотація

При формуванні нових засобів руху хореографи початку ХХ століття звернулися до
тілесності й змінили ставлення до танцю як до образу мислення. Упродовж століття вони
сформували техніки, що створюють оповідальну мову тіла, яка стає інтелектуальним
надбанням хореографії ХХ століття. У статті розглянуто автентичний рух як виражена
тілесність у вирішенні самоактуалізації індивідуума на рівні інстинктів вищої потреби, як
метод активної уяви в русі при здатності фокусуватися на фізичних відчуттях, внутрішніх
переживаннях, внутрішньому досвіді. Розкрито процес трансформації досвіду переживання
як джерела створення руху. За ініціативою авторки статті на основі Харківської державної
академії культури й співдружних культурних центрів сучасного мистецтва України cтворено
експериментальний проект Performance art. У межах відкриття художніх виставок, інсталяцій
й режимних програм проводять пластичні перформанси як відображення змісту виставок
через імпровізацію учасників проекту. Це є ще одним джерелом у процесі формування
індивідуального пластичного почерку танцівника.
Ключові слова: автентичний рух, тіло, тілесність, гендер, свідоме, несвідоме, ресурс,
імпровізація, перформанс.