СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ТА ПОЛІЕТНІЧНЕ ПОРТРЕТУВАННЯ КИЄВАУ П’ЄСІ “ГАПКА В МУКАХ” М. ҐОЖКОВСЬКОГО (1861): ІМАГОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ

Анотація

Мета роботи полягає у розкритті особливостей представлення поліетнічного образу Києва середини ХІХ ст. у п’єсі польського автора. шляхом аналізу часопросторових моделей, наративу та імагологічних стратегій. У процесі аналізу застосовано текстологічний,  імагологічний, герменевтичний методи, метод аналізу ремарок, засади наратології та постколоніальних студій, що допомогло провести комплексне дослідження твору. Уперше в українському театрознавстві розкрито генезу, історичні умови, зміст та ідейно-естетичні особливості п’єси М. Ґожковського. Наголошено на унікальності та важливості спроби автора портретувати соціокультурне та поліетнічне обличчя Києва кінця 1850-х років. Проаналізовано сконструйований автором конфлікт хронотопів: антиукраїнського (польсько-російсько-єврейського) урбаністичного з українським рустикальним. Окреслено специфіку наративу, побудованого на подіях-зустрічах головної героїні твору з мешканцями Києва – представниками  різних соціальних, етнічних, релігійних прошарків. Зауважено значення тримовності, дотриманої драматургом для змалювання різних національних типів героїв. Підкреслено усобливу увагу автора до історій міських соціальних “низів”, уперше уведених у польську драматургію цього періоду як повноцінних персонажів. Виявлено як ідеологічно заангажовану, полоноцентрично-патерналістську, колоніальну стратегію відображення  польсько-українських взаємин, так і прагнення автора наблизитись до  актуальних, об’єктивних соціальних та національних проблем. Зауважено нетипові для часу створення п’єси ранньонатуралістичні та ранньоекспресіоністичні художні засоби виразності, вписані водночас у критично-реалістичний та пізньоромантичний мистецькі дискурси.
Ключові слова: польська драматургія, українсько-польські театральні взаємини ХІХ століття, театральна імагологія, постколоніальні студії.