ЮХИМ ГОЛИШЕВ: “ПАТЕНТ” НА ДОДЕКАФОНІЮ

Анотація

Актуальність дослідження полягає у необхідності введення Юхима Голишева в українськомовну музикознавчу базу, як українського композитора, який писав у дванадцятитоновій техніці. Метою роботи є розглянути постать Ю. Голишева в контексті музики 1910–1930-х років, визначити його роль в європейській музиці того часу та виявити основні причини, згідно з якими Ю. Голишев не отримав визнання як перший композитор-додекафоніст, хоча його перший додекафонний твір був написаний ще у 1914 році. Дослідження було виконане з використанням таких методів: історіографічний (для вивчення життєвого і творчого шляху Ю. Голишева), метод гіпотез (для визначення причин, через які Ю. Голишев не отримав “патенту” на додекафонію), аналогії (для підтвердження деяких запропонованих гіпотез подібними випадками з історії), комплексний (для підсумування всіх чинників і аспектів досліджуваного явища). У дослідженні вперше були запропоновані гіпотези, які б пояснювали причини, через які Юхим Голишев – композитор українського походження – не залишився в історії як перший додекафоніст. Хоча він написав своє Струнне тріо у дванадцятитоновій техніці 1914 року, за кілька років до першого додекафонного опуса Арнольда Шенберґа. Перші три гіпотези – про другорядну роль музики в житті Ю. Голишева, порівняно з візуальними мистецтвами, про невизнання Ю. Голишева його сучасниками і про плагіат з боку А. Шенберґа були спростовані у статті. Це дослідження засвідчило, що основною причиною згаданого феномену є несприятливі життєві обставини, які призвели до втрати майже всіх музичних творів Ю. Голишева (Струнне тріо – єдиний уцілілий твір композитора). Ця гіпотеза знаходить своє підтвердження через аналогічні випадки в історії музики. Зокрема, менша популярність Йозефа Матіаса Гауера як композитора (порівняно із А. Шенберґом) спричинила менше поширення його системи композиції. Інший приклад – репресії проти іншого композитора українського походження – Миколи Рославця – призвели до втрати частини його творчої спадщини.
Ключові слова: Юхим Голишев, додекафонія, серіалізм, Струнне тріо.