АПОКРИФІЧНІ ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ БАРОКОВИХ ДУХОВНИХ ПІСЕНЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОСЛІДЖЕНЬ ІВАНА ФРАНКА(на основі вибраних текстів пісень на честь деяких святих)

Анотація

Мета статті полягає у тому, щоб продовжити започатковані Іваном Франком дослідження впливу християнської апокрифіки на поетичні тексти українських духовних пісень доби Бароко. Основними джерелами для порівняльного аналізу обрано тексти “Богогласника” та ті, які записані в українських пісенниках XVIII століття. У процесі дослідження використано джерелознавчий, історичний, музично-теоретичний методи дослідження. Зазначений методологічний підхід дозволяє провести комплексний джерелознавчо-текстологічний аналіз апокрифів та духовних пісень. У статті зроблено текстологічний аналіз поетичних текстів українських духовних пісень, в яких творчо переосмислено фрагменти текстів з християнських апокрифів. Вперше на впливи апокрифічних джерел на поетичні тексти духовних пісень вказав Іван Франко ще в кінці ХІХ століття, згодом почасти Михайло Грушевський. Але від початку 20-х років ХХ століття і по сьогодні питання впливів апокрифів на тексти духовних пісень фактично не розв’язувалося як наукове завдання української гуманітарної науки. Автором цієї статті використано для джерелознавчо-текстологічного аналізу вибрані тексти на честь святих з почаївського “Богогласника”. Це видання XVIII століття перевидано з науковими коментарями в німецько-австрійському видавництві “Bohlau Verlag” (2016). У цій статті головними дослідницькими завданнями є: а) текстологічно порівняти друковані поетичні тексти пісень “Богогласника” та записи цих же текстів в українських рукописних співаниках 17-18 століть; б) виявити у поетичних текстах українських духовних пісень апокрифічних джерел; в) з’ясувати як толерували почаївські редактори “Богогланика” наявність у поетичних текстах духовних пісень впливів апорифічних джерел. Всю цю роботу проведено вперше.
Ключові слова: апокриф, духовна пісня, “Богогласник”, Бароко, Іван Франко.