Хвильовий. Харків. Арабески. Театр

Анотація

Статтю присвячено феномену виникнення та станов-
лення Харківського театру-студії “Арабески” як одного з
перших незалежних українських театрів у пострадянсько-
му Харкові. На основі мемуарних свідчень безпосередньої
учасниці подій, архівних матеріялів, епістолярних дже-
рел, публікацій періодики 1990-х рр. і контексту культур-
ного життя міста реконструюється процес формування
театрального колективу, його естетичних орієнтирів та
ціннісних засад. Особливу увагу зосереджено на ролі Хар-
ківського літературного музею як осередку українськости
та альтернативного культурного простору, в межах якого
відбулося народження театру, а також на символічному й
програмному впливі постаті Миколи Хвильового та його
ідеї “психологічної Европи”. Простежено шлях театру від
перших експериментальних показів у музейних експозиці-
ях і нетрадиційних просторах до участи у всеукраїнських
та міжнародних мистецьких проєктах і гастрольних турів.
У статті окреслено внесок Світлани Олешко як режисерки,
ідейної лідерки та культурної менеджерки, що сформувала
унікальну естетику “Арабесок”, поєднавши пластичний
театр, роботу з українською класичною та модерною лі-
тературою і соціяльно анґажовані практики. Наголошено
на значенні театру “Арабески” для формування незалеж-
ного театрального руху в Україні, розвитку альтернатив-
них моделей мистецького існування та деколонізаційного
переосмислення українського культурного простору кінця
ХХ – початку ХХІ ст.
Ключові слова: незалежний український театр; театр-
студія “Арабески”; Харківський літературний музей; Ми-
кола Хвильовий; культурне середовище 1990-х років; теат-
ральні практики пострадянського періоду.