Естетика польського символізму й акторський доробок Олександра Корольчука (на матеріялі постави “Зачароване коло” Люціяна Риделя у Київському театрі Миколи Садовського)

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний театрознавчий аналіз рецепції естетики польського символізму в українському театральному просторі початку ХХ століття на прикладі сценічної постави драми-казки Люціяна Риделя “Зачароване коло” у Київському театрі Миколи Садовського. Основну увагу зосереджено на акторському доробку Олександра Корольчука, зокрема на інтерпретації ним складного символістського образу Чорта Борути, який поєднує містичне й побутове начала. Авторка аналізує суперечливі свідчення сучасників і дослідників щодо режисерської концепції вистави, обґрунтовуючи авторство постави та уточнюючи особливості сценічного прочитання твору.
У статті простежено вплив польської модерної драматургії, сформованої в контексті естетики символізму та неоромантизму, на розвиток українського професійного театру, а також окреслено роль Краківського театру й мистецького середовища “Молодої Польщі” у формуванні нових художніх орієнтирів. На основі рецензій, іконографічних матеріялів і спогадів сучасників розкрито специфіку акторських засобів Корольчука – передусім гриму, пластики та зовнішньої характеризації – як важливих інструментів творення символістського сценічного образу. Наголошено, що роль Чорта Борути стала одним із ключових етапів професійного становлення актора й визначила подальші естетичні пріоритети його режисерської діяльности. Стаття доводить, що постава “Зачарованого кола” була важливою спробою інтеграції европейської символістської драматургії в український театральний контекст і засвідчила готовність національної сцени до сприйняття модерних художніх форм.