Замість трагедії – Ґротеск, або Як далеко режисери відходять від трагедій Шекспіра? (Про шістнадцятий Міжнародний Шекспірівський фестиваль у м. Крайова, Румунія, 20–31 травня 2026 р.)

Анотація

Стаття присвячена аналізу сучасних тенденцій інтерпретації класичної спадщини Вільяма Шекспіра на прикладі вистав XVI Міжнародного шекспірівського фестивалю у місті Крайова (Румунія, травень 2026 р.) Метою дослідження є теоретичне осмислення новітніх перформативних трендів, специфіки режисерської драматургії та трансформації класичної трагедії в площину комедії, квір-дискурсу, абсурду й соціополітичного ґротеску.
На основі аналізу фестивальних вистав авторка класифікує сучасні шекспірівські рецепції, об’єднуючи їх у концептуальні групи. Перше тріо вистав (“II”, “Petty Men”, “Hamlet | Toilet”) демонструє відхід від текстоцентризму на користь колаборативних текстів та радикального переосмислення класики (квір-діялог Річарда II та Едварда II; побутова комедизація “Юлія Цезаря”; фізіологічно-абсурдистський вимір “Гамлета”). Друга група вистав (“Titus Andronicus: Reborn” та “King John”) ілюструє ансамблевість, видовищність та інтеграцію гострого соціополітичного контексту через медійні елементи (репортажі, новини) та синтез із традиційними театральними формами (театр Но).
Доведено, що сучасна світова режисура послідовно руйнує “музейну” шанобливість до шекспірівського тексту.
Замість традиційної трагедії автори пропонують епатаж, деконструкцію та ґротеск, що свідчить про високу чутливість сучасного театру до актуальних соціяльних запитів, академічного дискурсу та фізіологічних вимірів людського існування.