Театр пригноблених як простір політичного висловлювання та солідарности

Анотація

У статті розглянуто театр пригноблених
як практику соціяльно-політичного висловлювання, ко-
лективної рефлексії та пошуку можливостей суспільних
змін. Основна увага зосереджена на форум-театрі ‒ най-
поширенішій техніці театру пригноблених, заснованій на
залученні людей без професійної театральної підготовки до
спільного створення вистави та її подальшого публічного
обговорення. Розкрита специфіка роботи форум-театру з
особистим і колективним досвідом учасників, а також роль
джокера/-ки як фасилітатора, який забезпечує простір для
діялогу, рефлексії та взаємодії між сценою і глядацькою
авдиторією. Проаналізовано принцип “дія–рефлексія”, ін-
тервенцію глядачів у виставу та механізм спільного пошуку
альтернатив у ситуаціях пригноблення. У статті обґрун-
товане значення форум-театру як інструменту розвитку
критичного мислення, громадянської суб’єктности та солі-
дарности. Особливу увагу приділено перетворенню особи-
стого досвіду на колективне висловлювання та осмисленню
зв’язку між приватним і суспільно-політичним. Розглянуто
потенціял театру пригноблених у роботі з досвідом дискри-
мінації, порушення прав людини, структурного насильства,
наслідків війни та інших форм соціяльної несправедливо-
сти. Окреслені особливості адаптації методики Августо
Боаля до українського контексту, де зміст і проблематика
форум-вистав відповідають безпосередньому досвіду та
потребам певної спільноти. Театр пригноблених представ-
лено як дослідницький та діялогічний простір, у якому
учасники й учасниці набувають можливости переосмислю-
вати власний досвід, випробовувати моделі дії та спільно
шукати способи трансформації проблемних соціяльних
ситуацій.