Термін Майї Гарбузюк “індекс мовчання” як аналітичний інструмент сучасного театрознавства у вимірах деколоніяльної критики і студій травми

Анотація

Стаття актуалізує термін “індекс мовчання”, який запропонувала Майя Гарбузюк, та розглядає можливості його застосування як аналітичного інструменту сучасного театрознавства. Вихідною точкою є доповідь М. Гарбузюк “Overcoming Silence” (“Долаючи мовчання”), у якій “індекс
мовчання” визначено як часову дистанцію між колективною
історичною травмою та її культурною репрезентацією в публічному просторі. У статті простежено, як цей інструмент дає змогу описувати не лише часову динаміку театрального й драматургічного осмислення травми, а й ширші механізми формування зон мовчання в українському театрі.
На матеріялі українського театру та драматургії ХХ–ХХІ століть запропоновано розрізняти два взаємопов’язані виміри “індексу мовчання”: екзистенційний, у якому мовчання постає наслідком травматичного досвіду, та політичний, у якому воно формується під впливом цензури, самоцензури, владних механізмів і суспільних норм. Окремі вистави українського театру після 2014 року дають підстави розглядати “індекс мовчання” не лише як кількісний показник, а як гнучку аналітичну модель для фіксації змін у публічному дискурсі, політиці пам’яти та ступені суб’єктности театру.
Такий підхід дає змогу уточнити потенціял терміна Майї Гарбузюк у межах деколоніяльної критики та студій травми й окреслити його продуктивність для аналізу сучасних театральних процесів.