Біблійний мотив про Каїна й Авеля в інтерпретації Оксани Забужко («Казка про калинову сопілку»)

Анотація

У статті осмислена оригінальна інтерпретація біблійного мотиву про Каїна та Авеля у повісті Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку». Мета дослідження – з’ясувати, із покликанням на думки самої авторки, яким чином казка зінтерпретована як переказ, своєрідна хроніка позаписемної культури, для якої характерні наскрізний ущільнений психологізм, ґендерна маркованість, оповідна багатовимірність. Наукова новизна: обґрунтовано, що, узявши за основу фольклорну казку, письменниця в рамках традиційного сюжету створила завдяки прийомам постомодерного письма цілком неповторний наратив; скориставшись, зокрема, засадами переступання межі християнського закону й соціальних норм, через полярні образи двох сестер авторка у повістевому форматі оприявнила цілком оригінальну версію біблійного сюжету про Каїна й Авеля. Твір істотно відрізняється від народної казки психологічним ускладненням образів і виразно підсиленим авторським ставленням до змальованої історії: створюючи власну «казку», письменниця інтенсивно користується й суто літературними художніми засобами (пейзажні описи, психологічна мотивація вчинків героїв, філософсько-символічні аналогії, художні деталі тощо), які також є свідченням однозначно оригінальної творчої манери. Науковиця зробила висновок, що майстерно зреалізована стилізаційна реставрація казкової архаїки увінчалася безсумнівним естетичним успіхом, тому ця повість цілком справедливо визнана одним із найцікавіших текстів української літератури кінця ХХ ст. У дослідженні використано інструментарій ґенетичного, міфопоетичного, компаративного й герменевтичного методів аналізу.