Поезія Івана Франка “Ніч. Довкола тихо, мертво…” (Спpоба психологічного мікроаналізу)

Анотація

У статті досліджено привабливий психологічний портрет ліричної героїні у вірші І. Франка “Ніч. Довкола тихо, мертво...”. Проаналізовано розповідь від імені ліричного героя як його спомин з літ молодості, як вічну пам’ять серця, бо вічні любов – кохання. Прототипом для створення образу ліричної героїні послужила Франкові друга любов – Йосифа Дзвонковська, про яку він згадує в поезії “Тричі мені являлася любов” і в листі до А. Кримського від 26 серпня 1898 р.