ІТАЛІЙСЬКЕ ПРОЧИТАННЯ ІВАНА ФРАНКА: ВОЛЬФАНҐО ДЖУСТІ

Анотація

Стаття присвячена українознавчим зацікавленням італійського славіста лужицького походження Вольфанґо Джусті (1901–1980), які втілилися у його коротких нарисах про творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, народну пісенність і в перекладі окремих зразків україномовної поезії італійською мовою, що і складає наукову новизну в дискурсі сучасної української гуманітаристики. Мета статті – проаналізувати публікацію про Івана Франка та переклади трьох його віршів («Каменярі», «Як почуєш вночі…» та «Зелений явір»), які В. Джусті надрукував у виданні «I nostri quaderni» (1926). У дослідженні використаний інструментарій бібліографічного, культурологічного, історико-культурного та перекладознавчого методів.
На підставі аналізу нарису італійського славіста про І. Франка та віршових перекладів науковець дійшов висновків: у своїй науковій практиці В. Джусті задля популяризації творчості слов’янських письменників писав короткі есеїстичні біографічні довідки про них і перекладав окремі зразки їхньої творчості. У своїх українознавчих есеях італійський науковець окреслював українську «наймелодійнішою і найгарнішою слов’янською мовою» і наголошував, що українська література пройшла тривалу еволюцію в часі й сягнула високого рівня розвитку. А самого І. Франка В. Джусті називав характерною постаттю українського письменства, чиє слово є відгомоном «чистої любові, стражденної сумної краси, скорботного оплакування всього того, що минуло і що більше не повернеться».