ДІАПАЗОН ҐЕНДЕРНИХ ЗАЦІКАВЛЕНЬ ІВАНА ФРАНКА: ОСОБИСТИЙ ДОСВІД І ТВОРЧА РЕФЛЕКСІЯ

Анотація

Зосереджено увагу на стосунку Івана Франка до ґендерної тематики, зокрема висвітлено його погляди на маскулінність. На основі Франкового листування, публіцистики та художньої творчості виявлено, що пріоритетними маскулінними чеснотами він уважав розум та здоровий глузд. Серед деструктивних чинників, які впливають на чоловіків, І. Франко розглядав пияцтво та деспотичну владу. Одним із центральних концептів сучасних маскулінних студій є «криза маскулінності», ґенезою якої вважають другу половину ХХ століття, хоча значні кризові зміни припадають саме на Франкову епоху – другу половину ХІХ століття. Тому в його творчості виразно окреслені її передумови: криза патріархального шлюбу та інституції сім’ї, спричинена змінами в традиційному сімейному устрої і системі відносин між подружжям; механізація праці на фабриках і мануфактурах та виконання монотонної роботи в конторі з її рутинними й одноманітними функціями, які позбавили чоловіків можливості проявити свої традиційні риси. Ще однією причиною «маскулінної кризи» стало жіноцтво, адже за період життя всього декількох поколінь, з 1871 до 1914 року, виник новий тип жінок, який став загрозою для звичної різниці між статями. Емансипація жінки та її поступова інтеграція у виробничі відносини вибили чоловікам ґрунт з-під ніг: вони почали втрачати вироблені віками моделі сімейного укладу, у якому їм відведено роль лідера, годувальника, а дружині належало обмежене коло домашніх обов’язків. Невдачі в особистому житті, сукупно зі складними економічними умовами, спричинились до масового алкоголізму серед чоловіків, особливо селян. Порушив І. Франко й важливе для маскулінного дискурсу питання влади у найрізноманітніших його виявах: влади над самим собою, влади над жінкою, над народом, влади у виробничих відносинах. Персонажів, які свідомо прагнуть влади, щоб користати нею задля задоволення власних потреб, І. Франко зобразив деспотичними та жорстокими, з патологічним потягом до агресивного, деструктивного лідерства (Валеріан Стальський, Тугар Вовк, Олекса Довбущук). Ключові слова: Іван Франко, ґендерні студії, маскулінність, ідентичність.