ФОЛЬКЛОРНИЙ «СЕРПАНОК» ФРАНКОВОГО ОПОВІДАННЯ «У КУЗНІ»

Анотація

Проведено комплексний аналіз Франкового оповідання «У кузні». Відзначено, що цей зразок малої прози письменника належить до художньої мемуаристики, де через модус спомину передано духовну атмосферу світу авторового дитинства. Здійснено генологічну оцінку твору та з’ясовано, що тяжіє він до ідилії, однак не витримує повною мірою її жанрових вимог. Основний акцент у дослідженні зроблено на виокремленні фольклорної складової оповідання. З’ясовано, що фольклоризм аналізованого мемуарного есе виявляється на різних рівнях. До твору активно залучено образи з обсягу народної демонології. Іван Франко увів до персонажного ряду демонічну істоту – «дику бабу». Письменник також опосередковано згадав про інших представників світу надприродного, зокрема потвердив живу віру народу в упирів і страччуків. До оповідання органічно уведено зразки фольклорної прози. В уста батька автор вклав популярні, з виразним моралістичним вістрям народні анекдоти, оповідання та легенди. Спогадовий настрій твору підсилено анекдотичним сюжетом про учня коваля, оповіданням про «дівчину-скуску» та легендою про святого Валентія (цей сюжет І. Франко, до того ж, оригінально опрацював у філософській поемі «Святий Валентій»). Через посередництво уснословесного матеріалу, передусім через увиразнення його магістральної ідеологічної спрямованості, Франкові вдалося максимально точно відтворити комплекс морально-етичних імперативів батька, вияскравити непересічну духовну поставу Яця-коваля. Оповідання «У кузні», без сумніву, належить до найкращих зразків художньої прози письменника. Основним чинником, на цьому в статті властиво й акцентовано, естетичної довершеності твору стало гармонійне вплетення у його текстуру фольклорних елементів. Ключові слова: художня мемуаристика, спогад, дитяча психологія, фольклоризм, демонологія, народні оповідання, анекдоти, легенди, тематичний діапазон, «тісні роки», «кошутська війна», традиція та новаторство.