ДВІ РЕДАКЦІЇ ДРАМИ «РЯБИНА» ІВАНА ФРАНКА

Анотація

Простежено, як митець, використавши драматичний твір як своєрідний макет суспільства, намагався вилюднити українців, спонукати їх до вирішення складних соціальних, національно-політичних, морально-етичних та інших проблем, бо був сповнений віри у свій народ, його перспективу духовного переродження в ім’я згуртування української нації. У першій редакції драми «Рябина» (1886), митець зробив спробу крізь призму свого естетичного ідеалу спроектувати перспективу розвитку національного самоусвідомлення селян. Ця редакція драми не мала успіху. І. Франко сам зрозумів ілюзорність свого задуму – не так просто відродити людину, коли вона пустилася берега. Тому він наприкінці 1893 року написав другу редакцію «Рябини», сподіваючись виставити її на сцені. Залишивши у другій редакції Рябину з іменем Прокіп, драматург зовсім змінив соціальне тло, на перший план вивів молодь, запровадив любовний трикутник, увиразнив суспільні аспекти, надав конфлікту морально-етичного характеру. Щоправда, фінал другої редакції твору теж контрастував з реаліями. Обидві редакції драми «Рябина» були своєрідними прожектами Івана Франка, який бажав донести до сучасників гуманістичні ідеї наперекір жорстокій дійсності. Бути людиною вартою свого високого звання – важливий мотив драматургії Івана Франка. Ключові слова: редакція, драма, конфлікт, сюжетний хід, образ-характер.