ВПЛИВ МІСЬКОЇ ЗАБУДОВИ НА ДЕЛІНКВЕНТНУ ПОВЕДІНКУ НАСЕЛЕННЯ: ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ НА ОСНОВІ СУДОВИХ ДАНИХ МІСТА ІРПІНЬ (2021-2025 РР)

Анотація

Це дослідження є системним аналізом взаємозв'язку між просторовими характеристиками міської забудови та делінквентною поведінкою, використовуючи отримані дані з реєстру судових справ міста Ірпінь. Основною метою є ідентифікація просторових "гарячих точок" злочинності та інтерпретація виявлених закономірностей крізь призму провідних кримінологічних та соціальних теорій. Зокрема, аналіз ґрунтується на теорії соціальної дезорганізації, яка пов'язує злочинність із соціальною структурою районів, теорії рутинної діяльності, що фокусується на ситуативних умовах для скоєння злочину, та принципах запобігання злочинності через дизайн середовища (CPTED).

Використані дані адміністративних та кримінальних правопорушень дозволили встановити, що злочинність в Ірпені не є рівномірною, а концентрується у певних типах міських локацій. Виявлено, що комерційні зони, такі як супермаркети, є основними осередками для дрібних крадіжок, а також хуліганства та невиконання батьківських обов'язків. Громадські простори, зокрема парки та транспортні вузли, є ареною для правопорушень, пов'язаних з публічним порядком та вживанням алкоголю. Натомість, злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, просторово відокремлені та зосереджені у маргінальних, віддалених зонах, як лісосмуги, приналежні до них вулиці, кар'єри, тощо.

Результати дослідження свідчать про те, що злочинці раціонально обирають місця для своєї діяльності, керуючись наявністю "мішені" та відсутністю "ефективного нагляду", що підтверджує положення теорії рутинної діяльності. Просторова концентрація правопорушень, що посягають на громадський порядок, вказує на ослаблення неформального соціального контролю, що є індикатором соціальної дезорганізації. Отримані результати вказують на просторову нерівномірність розподілу правопорушень, що концентруються переважно у комерційних та транспортних зонах. Така закономірність узгоджується із сучасними дослідженнями, які наголошують на важливості геопросторового підходу до вивчення злочинності. Зокрема, Topchii et al. (2023) підкреслюють, що аналіз просторових патернів і типології середовищ, у яких виникають злочини, дозволяє не лише виявляти “гарячі точки”, але й формувати більш адресну політику запобігання правопорушенням. Це співвідноситься з результатами даного дослідження, де фіксується висока концентрація злочинів у зонах інтенсивної соціальної взаємодії — магазинах, вокзалах, парках і на прилеглих вулицях.

 Запропоновані практичні рекомендації, що базуються на принципах CPTED, стосуються цільового покращення фізичного середовища в ідентифікованих "гарячих точках", що може слугувати інструментом для зниження делінквентності та підвищення рівня безпеки в місті.

Ключові слова: злочинність, делінквентна поведінка, Ірпінь, міська забудова, просторовий аналіз, теорія соціальної дезорганізації, теорія рутинної діяльності, CPTED, міські "гарячі точки".