СУБ’ЄКТИВНИЙ СТРЕС У ПОВСЯКДЕННОСТІ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОГО ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена відсутністю українських соціологічних
емпіричних праць, що аналізують повсякденний досвід людей з інвалідністю в
умовах війни, зокрема з фокусом на психоемоційний стан. Попри те, що міжнародна
академічна спільнота поступово приділяє дедалі більше уваги темам інвалідності,
стигми, стресу й адаптації в контекстах катастроф, пандемій чи травматичних подій,
в українському контексті бракує емпіричних досліджень, що описують суб’єктивний
досвід таких груп у період повномасштабної війни. Відсутність релевантних джерел
була підтверджена шляхом систематичного пошуку в наукових базах Google Scholar
та Scopus, де за ключовими словами та заданими критеріями не було виявлено
жодної відповідної україномовної публікації.
Метою дослідження є виявити чинники та характеристики суб’єктивного
стресу людей з інвалідністю під час війни. Для досягнення цієї мети поставле-
но такі завдання: виявити форми переживання стресу в контексті війни; визна-
чити зв’язок між зовнішніми обставинами та внутрішніми станами, що фор-
мують досвід психоемоційної вразливості. Основним фокусом дослідження є
прослідкувати взаємозв’язок між структурними бар’єрами та переживання стресу
та психоемоційних станів.
Методологія дослідження ґрунтується на систематичному пошуку та кри-
тичному аналізі емпіричних досліджень стресу та якісницькому дизайні, у межах
якого було проведено напівструктуровані інтерв’ю з 13 повнолітніми респонден-
тами/ками з інвалідністю, які проживають в Україні під час повномасштабного
вторгнення. Для аналізу було використано інтерпретативний феноменологічний
підхід, що передбачає занурення в індивідуальний досвід учасників/ць дослідження,
реконструкцію сенсів і виявлення ключових характеристик у їхньому переживанні.
У процесі дослідження виявлено, що досвід стресу людей з інвалідністю
в умовах війни має багатовимірний характер і пов’язаний із тривалими фор-
мами психоемоційної вразливості. Основними формами переживання стресу
стали тривога, дезорієнтація, приглушення емоцій, депресивні стани, фізичне
виснаження та втрата контролю над повсякденністю. Показано тісний зв’язок 

між зовнішніми обставинами (обстріли, недоступність укриттів, ізоляція,
погіршення доступу до медицини) та внутрішніми станами, що визначають
вразливість – тривожністю, страхом, самотністю, емоційним виснаженням. Війна
трансформує повсякденність, руйнує відчуття автономії та безпеки, формуючи
нову реальність життя під час війни.
Ключові слова: людина з інвалідністю, стрес, психоемоційний стан, соціальна
незахищеність, структурна нерівність, повсякденність, інклюзія, війна.