ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ У ВІРТУАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ПРОБЛЕМА СУБ’ЄКТНОСТІ

Анотація

Розглянуто актуальні тенденції політичних комунікацій у соціальних мережах. Методологією дослідження є авторська концепція балансу ресурсних потенціалів акторів соціальної комунікації.
Показано, що на тлі підриву довіри до партій та парламентів відбувається формування мережевих політичних ідентичностей на базі цифрових соціальних мереж, які виявляють тенденцію до інституалізації. Технології створення та просування таких ідентичностей у масовій свідомості вимагають значних ресурсних витрат, які в умовах соціальної атомізації постіндустріальної епохи під силу лише привілейованим групам, які отримують ресурсну підтримку завдяки доступу до механізму державної влади. При цьому в процесі конструювання мережевих політичних ідентичностей відбувається цілісний політтехнологічний процес, елементами якого є:
- аналіз цифрових слідів користувачів за допомогою інструментів BigData;
- виявлення політизованих користувачів Інтернету та мережевих політичних ідентичностей, побудова психопрофілів користувачів;
- цілеспрямована мікроцільова пропаганда;
- конструювання (посилення або знищення – залежно від завдань) цільової аудиторії як мережевої політичної ідентичності або групи лояльних користувачів.
Здобуваючи суб’єктність у сфері політичної комунікації у віртуальних мережах, ці групи продовжують у них жорстку політичну конкуренцію, конструю

ючи лояльні собі стійкі мережеві політичні ідентичності через поширення специфічних алгоритмів взаємодії громадян у соціальних мережах. Завдяки спрямованому впливу на процес політичної комунікації її суб’єкти отримують можливість підміняти у суспільній свідомості реальні проблеми функціонування владного механізму та здійснюваного через нього процесу адміністративного розподілу суспільно значущих ресурсів. У результаті соціальне невдоволення направляється в безпечне для правлячих еліт русло, а рівень легітимності системи в цілому не падає до критичного рівня.
Таким чином, сьогодні політизовані соціальні мережі стали одним із інститутів громадянського суспільства, і, як і всі ці інститути, вони не є безсуб’єктними, відіграючи роль інструменту просування інтересів певних ресурсозабезпечених груп, здатних організувати цілеспрямований довгостроковий вплив на суспільну свідомість.
Ключові слова: політична соціалізація, віртуальні соціальні мережі, мережева політична ідентичність.