ДЕНДРОЛОГІЧНІ УКРАЇНСЬКІ ОЙКОНІМИ: ТРАДИЦІЯ ТА НОВАТОРСТВО НАЗВОТВОРЕННЯ

Анотація

Проаналізовано дендрологічні українські ойконіми з компонентами абрикос, айва, береза, берест, бук, верба, вишня, вільха, в’яз, горіх, граб, груша, дуб, калина, каштан, кипарис, клен, лавр, липа, лоза, осика, слива, смерека, сосна, терен, тополя, черешня, яблуня, явір, ялина, ясен, а також бір, гай, діброва, ліс, парк, сад. З’ясовано, що традиція іменування поселення за назвою різних видів та родів дерев і кущів дуже давня і зберігає тяглість, принаймні, від літописного періоду аж до часів перейменувань ХХ ст. та сучасних новітніх іменувань. Наголошено, що окремі назви поселень сьогодні сприймаються як дендроойконіми тільки з огляду на фонетичні, словотвірні, лексичні зміни, яких вони зазнали, або через неувагу до об’єктивних механізмів ойконімотворення.

Ключові слова: ойконім, ономастика, лінгвокультурологія, дендрологічний ойконім, антропонім, апелятив.