МИЛОЗВУЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ТЛІ ІНШИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ

Анотація

У статті розглянуто функціонування засобів милозвучності (евфонії) у різних
слов’янських мовах, а саме: українській, білоруській, російській, польській,
чеській, болгарській, сербській, хорватській. Автори поставили мету – підтвердити
або ж спростувати тезу про унікальну милозвучність української мови. З’ясовано,
що кожна зі слов’янських мов своєю структурою намагається урівноважувати
консонантизм з вокалізмом, що є основною передумовою милозвучності, але не в
кожній з порівнюваних мов чинники цього засобу виявлені послідовно.
Ключові слова: милозвучність, евфонія, засоби милозвучності, естетичність
звучання, слов’янські мови.