ВІД ЦЕНЗУРИ ДО СЛІПИХ ЗОН: ЕВОЛЮЦІЯ КОНТРОЛЮ ІНФОРМАЦІЇ В ЕПОХУ АЛГОРИТМІВ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню трансформації механізмів контролю інформації в умовах цифрових медіа та поширення алгоритмічних і AI-орієнтованих систем. Проаналізовано перехід від прямої цензури до непрямих форм управління видимістю інформації, що реалізуються через алгоритми ранжування, фільтрації та прогнозування контенту. Особливу увагу приділено феномену інформаційних «сліпих зон», які виникають унаслідок алгоритмічного відбору даних без явної заборони або обмеження доступу.

Розкрито поняття прихованої (відсутньої) змінної, що впливає на формування пуб­лічного порядку денного та суспільне сприйняття реальності. Запропоновано концепт AI Curtain для опису режиму алгоритмічного контролю, за якого інформація не блокується напряму, а стає малопомітною або маргіналізованою через технічні рішення платформ. Проаналізовано роль великих даних, автоматизованої модерації та рекомендаційних систем у відтворенні упереджень і стабілізації інформаційної нерівності.

Окрему увагу приділено наслідкам алгоритмічного контролю для журналістики та публічного дискурсу. Показано, що журналісти, зокрема в галузі журналістики даних, стикаються з ризиком відтворення невидимих викривлень, зумовлених обмеженим доступом до даних, алгоритмічно сформованими пріоритетами та зворотними петлями навчання AI-систем. Виявлено, що зростання ролі чатботів і AI-посередників як джерел інформації звужує плюралізм інтерпретацій та посилює концентрацію влади над знанням. Окреслено можливі механізми пом’якшення негативного впливу алгоритмічної цензури, зокрема підвищення прозорості алгоритмів, забезпечення множинності джерел інформації, проведення аудиту даних і збереження ролі людського редакторського контролю.

Ключові слова: нові медіа, алгоритмічний контроль, штучний інтелект, великі дані, алгоритмічна цензура, інформаційні сліпі зони, AI Curtain, журналістика даних, медіа, медіа пропаганда, журналістика, масові комунікації.