ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕОЛОГІЗМІВ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В ТЕКСТАХ НОВИН

Анотація

У статті проаналізовано особливості функціонування у текстах новин неологізмів, які виникли у часі російсько-української війни У роботі показано, як війна вплинула на мовні зміни, спричинивши появу нових слів та висловів.

Розглянуто креативні підходи сучасних журналістів до розв’язання питання про грамотне впровадження до мови засобів масової інформації неологізмів різного плану. Зазначено, що під впливом нових реалій, а також під впливом емоційного всенародного сприйняття нових явищ, виникли певні лексичні одиниці, структура й змістова насиченість яких відрізняється від усталених, – неологізми. Продемонстровано, що в мові новин активно функціонують слова, які у воєнний період набули специфічних значень. Такі слова стали звичними. Здебільшого вони сприяють і компактності мовлення.

Зафіксовано виникнення нових топонімів, які є синонімами до назви «Росія». Проаналізовані тексти засвідчили, що їхні автори, щоб виявити ставлення до країни агресорів-окупантів, почали активно замінювати назву «Росія» на неологізми-синоніми з іронічно-глузливими та образливими емоційними відтінками.

Вказано, що хоч словники фіксують чимало сленгових термінів, які набули особливого значення та використовуються в контексті війни, однак у мові друкованих медіа сленгові неологізми використовуються дуже рідко. В в аналітичних матеріалах усних медіа вони все-таки є. Вказано, що ознаками лексичної креативності журналіста, який готує текст новин, є вміле використання влучних слів-неологізмів, які сприяють економії мовних засобів та виражають новітнє ставлення народу до нових явищ. Це дослідження доводить, що новітня журналістика, намагаючись захопити увагу споживача, передбачає добір ефективних способів інформування.

Спостереження також засвідчують, що журналіст може активно сприяти лінгвістичній кодифікації української мови.

Робота підкреслює роль мови як засобу національної єдності та сили в часі війни. Дослідження наголошує на важливості мови як інструменту, здатного стимулювати національний спротив. У статті наголошено на тому, що неологізми не тільки слугують для позначення нових явищ, але й сприяють формуванню спільних моральних національних кодів, особливо важливих у часі війни.

Ключові слова: неологізми, експресивна лексика, сленги, масмедійні тексти, виробництво новин, економія мови, процес компресії, словотвірні засоби.